Крістіан Данієль Раух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крістіан Данієль Раух
нім. Christian Daniel Rauch
Christian Daniel Rauch 2.JPG
При народженні Christian Daniel Rauch
Народження 2 січня 1777(1777-01-02)[1][2][…]
Бад-Арользен, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, Німеччина
Смерть 3 грудня 1857(1857-12-03)[1][2][…] (80 років)
  Дрезден, Німецький союз
Поховання
Громадянство Німеччина[4]
Жанр скульптура
Діяльність скульптор
Напрямок класицизм
Покровитель Фрідріх Вільгельм III
Вчитель Йоганн Готтфрід Шадов, Friedrich Valentin[d] і Johann Christian Ruhl[d]
Член Німецький археологічний інститут, Нідерландська королівська академія наук, Берлінська академія мистецтв і Шведська королівська академія вільних мистецтв
Нагороди

Крістіан Данієль Раух у Вікісховищі?

Крістіан Даніель Раух (нім. Christian Daniel Rauch, 2 січня 1777, Арользен — 3 грудня 1857, Дрезден) — німецький скульптор періоду класицизму.

Біографія[ред. | ред. код]

Раух народився в небагатій родині, його батьки не мали коштів на навчання сина у відомих майстрів. Батько Георг служив солдатом, потім влаштувався камердинером до герцога вальдекскому. Раух навчався спочатку у вальдекского скульптора Фрідріха Валентина, потім у Йоганна Крістіана Руля в Касселі. У 1797 році Раух приїхав до Берліна, поступив в камердинери до прусського короля Фрідріха Вільгельма II і після його смерті залишився на цій посаді при Фрідріха Вільгельма III, який, як і його дружина, королева Луїза, не тільки не перешкоджав художнім занять молодого скульптора, але і всіляко сприяв їм. У 1803 році Раух виконав бюст королеви Луїзи. Для відтворення його з мармуру його відправили вчитися в Рим, де Раух зблизився з багатьма видатними художниками, в тому числі з Торвальдсеном і Кановой.

У 1811 році був викликаний назад в Берлін для участі в конкурсі на надгробний пам'ятник щойно померлої королеви Луїзи. Представлений ним ескіз цього пам'ятника був визнаний кращим з усіх проектів і в 1812 році Раух удруге відправився в Італію, щоб зайнятися виконанням пам'ятника з мармуру. Пам'ятник встановлено в 1814 році в побудованому для нього доричному мавзолеї в Шарлоттенбурге (авторське повторення голови пам'ятника є в Ермітажі). У 1815—1822 роках Раух на замовлення короля виконав мармурові статуї генералів Шарнгорст і Бюлова, вони були розпочаті в Каррарі, де Раух виконав також статую російського імператора Олександра I. До 1824 року ним виконано, крім статуй, близько 70 портретних бюстів, в тому числі бюсти великого князя Миколи Павловича, його дружини Олександри Федорівни, Гете. На замовлення Миколи I в 1839 році він створив мармурову статую «Данаїди», яка була подарована імператриці. У 1843 році імператор Микола I подарував королю Пруссії Фрідріху Вільгельму IV дві бронзові групи «Приборкувачі коней», створені скульптором П. К. Клодтом для Анічкова моста. Як подарунок прусський король замовив Раух виготовлення копій двох статуй Перемоги, створених ним і встановлених в парку ерцгерцогского палацу в Шарлоттенбурге в 1839 році і в Берліні на Беллі-Аллианс плацу в 1843 році.

У 1849 році Раух зробив надгробний пам'ятник короля Фрідріха Вільгельма III, потім виконав статуї воєначальників Йорка і Гнейзенау, знаменитий нині пам'ятник Іммануїла Канта в Кенігсберзі (відкритий в 1864 році), там же меморіал королеви Луїзи у кірхи, присвяченій її пам'яті, мармурові статуї Віри, Надії і Любові, принесені художником в дар його рідного міста Арользені, бюст Торвальдсена для музею цього художника в Копенгагені, безліч інших робіт. Найзначнішим творінням Рауха залишається виконана в 1830—1851 роках кінна статуя Фрідріха Великого в Берліні. В історії німецького мистецтва Раух належить одне з чільних місць не тільки як автору цього пам'ятника і багатьох інших чудових творів, але і як засновнику берлінської скульптурної школи.

Примітки[ред. | ред. код]