Крістіна Ґроф

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крістіна Ґроф
Крістіна і Станіслав Грофи (Christina and Stanislav Grof).JPG
Ім'я при народженні англ. Christina Livingston Valier[1]
Народилася 30 грудня 1941(1941-12-30)[2]
Гонолулу, Гаваї
Померла 15 червня 2014(2014-06-15)[3][4][2] (72 роки)
Місце проживання Flag of the United States.svg США
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США[5]
Діяльність шкільний учитель
Alma mater Школа Пунахоу, Annie Wright School[d] і коледж Сари Лоуренс[d][6][1]
Сфера інтересів психологія, психіатрія, психотерапія
Заклад Esalen Institute[d][2]
Вчителі Джозеф Кемпбелл[2] і Muktananda[d]
Відома завдяки: співавтор методу голотропного дихання, один із засновників трансперсональної психології
У шлюбі з Winston Healy[d][2][1] і Станіслав Ґроф
Особ. сторінка christinagrof.com

Крістіна Ґроф (англ. Christina Grof, нар. 1942, Гонолулу, Гаваї) — психотерапевтка, освітянка, авторка книг, засновниця мережі «Духовна криза», співавторка методу голотропного дихання з більш як тридцятирічним досвідом роботи в сфері трансперсональної психології.

У минулому — президентка Трансперсонального тренінгу Ґрофа, зараз є почесною віце-президенткою Міжнародної трансперсональної асоціації.

Біографія[ред. | ред. код]

Крістіна Гроф закінчила коледж Сари Лоуренс, де навчалася у всесвітньо відомого міфолога Джозефа Кемпбела та феміністської поетеси Мюріель Рукейсер[en]. Викладала мистецтво, літературу, хатха-йогу.

З 1976 до 1988 з чоловіком Станіславом Ґрофом проживала в Есаленському Інституті (Біґ Сур, Каліфорнія), де разом з ним проводила експериментальні навчальні програми та тренінги. В подальшому координувала організацію міжнародних конференцій для Міжнародної трансперсональної асоціації у Мельбурні, Бомбеї, Давосі, Празі та інших містах.

З 1976 проводить практичні заняття і лекції по всьому світу.

У 2013 Крістіна Гроф вперше відвідала Україну з лекцією про терапевтичну роботу з залежностями.

Зараз працює над альбомом власних картин.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • «Жага цілісності: прив'язаності, залежності і духовний шлях» (1993), (The Thirst for Wholeness: Attachment, Addiction, and the Spiritual Path (Harper San Francisco, 1993));
  • «Приземлення яєчної шкаралупи» (мемуари).

У співавторстві зі С.Ґрофом[ред. | ред. код]

  • «Поза межами смерті» (1980) (Beyond Death),
  • «Духовне загострення: коли особиста трансформація стає кризою» (1989),
  • «Відчайдушний пошук себе» (1990)
  • «Голотропне дихання: новий підхід до самопізнання і терапії»(2010).

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]