Крістін Скотт Томас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Крістін Скотт Томас
фр. Kristin Scott Thomas
Зображення
Ім'я при народженні Kristin Scott Thomas
Народилася 24 травня 1960(1960-05-24) (58 років)
Редрут, Корнуол, Англія
Національність Француженка
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Франція Франція
Діяльність акторка
Alma mater Cheltenham Ladies' College[d], Центральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва, Leweston School[d] і Національна школа театральних мистецтв та техніки[d]
Роки діяльності 1984— і дотепер
Чоловік Франсуа Олівіннес (1987—2005)
Брати / сестри Serena Scott Thomas[d]
IMDb ID 0000218
Нагороди та премії

Крістін Скотт Томас у Вікісховищі?

Крістін Скотт Томас (англ. Kristin Scott Thomas) (нар. 24 травня 1960(19600524)) — англійсько-французька акторка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Крістін Скотт Томас народилась у Редруті, графство Корнуол, Англія. Її мати Дебора виховувалась у Гонконгу і Африці, вивчала драму, перш ніж вийти заміж за батька Крістін,[2] лейтенанта Саймона Скотта Томаса, пілота авіації Королівського військово-морського флоту Великої Британії, який загинув в авіакатастрофі коли Крістін було п'ять років.[3][4] Вона є старшою сестрою актриси Серени Скотт Томас, племінницею адмірала сера Річарда Томаса і більш віддаленою пра-пра племінницею капітана Роберта Фолкона Скотта, нещасливого дослідника, який втратив гонку до Південного полюсу.

Скотт Томас виховувалась як католичка.[5][6] Дитинство вона провела у Тренті, графство Дорсет, Англія. Її мати вийшла заміж вдруге, за ще одного пілота Королівського військово-морського флоту Великої Британії, який також загинув у авіакатастрофі, через шість років після смерті її батька. Крістін отримала освіту у The Cheltenham Ladies' College та Leweston School у Шерборні, Дорсет. Після закінчення школи вона переїхала до Хемпстеду, Лондон, де працювала в універмазі. Потім розпочала навчання, щоб стати вчителем драми у Central School of Speech and Drama. Коли їй сказали, що з неї ніколи не вийде хорошої актриси, вона покинула навчання і у віці 19 років переїхала працювати Au pair до Парижу.[7] Вільно володівши французькою мовою, вона мала змогу вивчати акторську майстерність у École nationale supérieure des arts et techniques du théâtre, в Парижі. І у віці 25 років, після закінчення навчання, отримала роль у фільмі Під вишневим місяцем (1986), зігравши Мері Шарон, французьку спадкоємицю, разом із Prince.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Крістін Скотт Томас розлучена із Франсуа Олівіннес, французьким гінекологом, з яким вона має трьох дітей: Ханна (1988), Джозеф (1991), та Джордж (2000).

Розрив стався через її романтичні відносини із англійським актором Тобіасом Мензісом, з яким вона познайомилася під час появи у п'єсі Три сестри Чехова, у 2003 році.[8]

Вона була визнана Гардіан (The Guardian) однією із 50-ти найкраще одягнених жінок старше 50 років у березні 2013 року.[9]

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Назва Роль
1984 Mistral's Daughter Ненсі
1985 Charly
1986 Under the Cherry Moon Мері Шарон
1987 Agent trouble Джулі
1988 Lounge Chair Марі
1988 A Handful of Dust Бренда Ласт
1988 The Tenth Man Тереза
1989 Bille en tête Клара
1989 Bille en tête Катя
1990 Le bal du gouverneur Марі Форестьєр
1990 Spymaker: The Secret Life of Ian Fleming Леда Сент Ґабріель
1991 Mio caro dottor Gräsler Сабіна
1992 Bitter Moon Фіона
1994 An Unforgettable Summer Марія-Тереза Фон Дебреці
1994 Чотири весілля і похорон Фіона
1994 The Confessional Асистентка Альфреда Хічкока
1995 En mai, fais ce qu'il te plaît Мартіна
1995 Les Milles Марі-Жан Купер
1995 Richard III Леді Анн
1995 Angels & Insects Метті Кромптон
1996 Microcosmos
1996 Англійський пацієнт Кетрін Кліфтон
1996 Місія нездійсненна Сара Дейвіс
1996 The Pompatus of Love Керолайн
1997 Amour et confusions Сара
1998 Souvenir Анн
1998 Sweet Revenge Імоджен Стекстон-Біллінг
1998 The Horse Whisperer Ені МакЛін
1999 Random Hearts Кей Шендлер
2000 Up at the Villa Мері Пентон
2001 Life as a House Робін Монро
2001 Gosford Park Сільвія МакКордл
2004 Arsène Lupin Жозефін
2005 Man to Man Елена Ван Ден Енде
2005 Chromophobia Іона Ейлесбері
2005 Keeping Mum Ґлорія Ґудфеллов
2006 Дублер Крістін Левасер
2007 Не кажи нікому Елен Перкінс
2007 Ескорт для дам Лінн Локнер
2007 Золотий компас Стельмарія
2008 Я так давно тебе кохаю Жюльетта Фонтен
2008 Ще одна з роду Болейн леді Елізабет Болейн
2008 Легка поведінка Місіс Вероніка Віттекер
2008 Ларго Вінч: Початок Енн Фергюсон
2009 Зізнання шопоголіка Алетт Нейлор
2009 Leaving Сьюзан
2009 Стати Джоном Ленноном Мімі Сміт
2010 Love Crime Крістін
2010 Sarah's Key Джулія Джармонд
2011 The Woman in the Fifth Маргіт Кадар
2011 Риба моєї мрії Патриція Максвелл
2012 Любий друг Вірджині Руссет
2012 У будинку Жан Жермейн
2013 Only God Forgives Крістал
2013 Невидима жінка Кетрін Тернан
2013 Before the Winter Chill Люсі
2014 Suite Française мадам Анґельєр
2014 My Old Lady Хлоя Жерар
2015 The Kitchen Boy Александра Романов
2017 Вечірка
2017 Темні часи Клементина Черчілль
2018 Розкрадачка гробниць: Лара Крофт Ана Міллер

Нагороди і номінації[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Номінації[ред. | ред. код]

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #129593591 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Scene change. The Age (Melbourne). 12 October 2003. 
  3. Kristin Scott Thomas Biography (1960-)
  4. Kristin Scott Thomas learning to be herself. The New Zealand Herald. The Observer. 7 March 2008. Процитовано 13 October 2011. 
  5. Hattenstone, Simon (27 March 2003). 'I'm a horrible bully'. The Guardian (UK). Процитовано 22 June 2010. «She was brought up as a Catholic and felt guilty about everything.» 
  6. Hattersley, Giles (21 September 2008). Kristin Scott Thomas, haughty but nice. The Sunday Times (UK). Процитовано 22 June 2010. 
  7. Anstead, Mark (10 June 2007). On the move Kristin Scott Thomas. The Times (London). Процитовано 7 May 2010. 
  8. Preston, John (17 October 2005). I'm very wary of trust. The Daily Telegraph (London). 
  9. Cartner-Morley, Jess; Mirren, Helen; Huffington, Arianna; Amos, Valerie (28 March 2013). The 50 best-dressed over 50s. The Guardian (London). 

Посилання[ред. | ред. код]