Кріс Бейлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кріс Бейлі
англ. Chris Bailey
Народився 1989(1989)
Ред-Дір, Альберта, Канада
Країна  Канада
Місце проживання Оттава
Діяльність блогер, радник
Галузь продуктивність[d][1] і counselingd[1]
Alma mater Карлтонський університет (Оттава)
Знання мов англійська[1]
Роки активності 2013 — тепер. час
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бейлі.

Кріс Бейлі  (англ. Chris Bailey; нар. 1989,[2] Ред-Дір (Альберта), Канада) — канадський письменник, випускник Карлтонського університету в Оттаві, консультант з питань продуктивності, засновник проєктів, автор однойменних книг «The Productivity Project» (2016) і «Hyperfocus» (2018). Написав велику кількість статей на тему збільшення продуктивності та керування своїм часом в «The New York Times», «Lifehacker», «Fast Company», «The Huffington Post», «New York» і «TED».[3]

Особисте життя та освіта[ред. | ред. код]

Кріс Бейлі народився в місті Ред-Дір, провінція Альберта. Зростав у місті Бельвіль (Онтаріо), Канада. Вперше зацікавився продуктивністю у середній школі, прочитавши у 2001 році книгу Девіда Аллена «Getting Things Done»[4]. Пізніше переїхав до Оттави, щоб вступити в Карлтонський університет. У 2013 році закінчив Школу бізнесу Спротта.[5]

Наразі Бейлі живе в Кінгстоні зі своєю нареченою Ардін Нордстромом.[6]

Проєкти[ред. | ред. код]

Рік продуктивності[ред. | ред. код]

Після коледжу Кріс Бейлі відмовився від перспективної роботи, щоб втілити в життя свою мрію — з'ясувати, як досягнути максимально можливої продуктивності. Протягом року (з травня 2013-го) він експериментував з різноманітними прийомами підвищення продуктивності: працював по 90 годин на тиждень, влаштовував собі тригодинні «сієсти», жив у повній ізоляції 10 днів, протягом трьох місяців користувався смартфоном лише годину на день, прокидався щоранку о 5:30 та повністю відмовився від кофеїну й цукру. У своєму блозі «Рік продуктивності» (пізніше перейменований на «Життя продуктивності»)[7] він зазначив, як той чи інший спосіб вплинув на його ефективність, публікував дослідження на свою улюблену тему та інтерв'ю з такими гуру продуктивності, як Чарлз Дахігг і Девід Аллен.[8][9][10]

Окрім цього, всі висновки, стратегії та інтерв'ю з попередніх експериментів були включені у його книгу «The Productivity Project» (укр. «Рік продуктивності. Експерименти з часом, увагою та енергією»), яку було видано у січні 2016 року видавництвом «Crown Publishing Group» («Penguin Random House»). The Globe and Mail назвали даний посібник одним із 10 кращих видань з менеджменту та бізнесу за 2016 р.

У 2019 році книгу було перекладено та опубліковано українським видавництвом «Наш Формат».

Hyperfocus[ред. | ред. код]

28 серпня 2018 року було опубліковано другу книгу Бейлі, Hyperfocus, видавництвом Viking Press.[11][12] Основою сюжету став річний дослідницький експеримент, який допоміг визначити, як люди можуть бути максимально продуктивними та наскільки це можливо у сучасному світі.[13][14] Головною проблемою відволікання і не зосередженості Бейлі називає Інтернет.[15] Також він рекомендує медитувати щодня, щоб збільшити продуктивність, та прописувати плани на кожен день, тиждень і рік.[16]

Переклад[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Czech National Authority Database
  2. ↑ Dodson, P. Claire (8 січня 2016). These Four Common Mistakes Are Making You Less Productive At Work. Fast Company (амер.). Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
  3. ↑ Lebowitz, Shana. A 24-year-old who spent 10 days working in complete isolation discovered a key insight about productivity. Business Insider (амер.). Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 21 жовтня 2021.
  4. ↑ McGinn, Daniel (1 квітня 2016). Still Trying to Get More Done. Harvard Business Review. № April 2016. ISSN 0017-8012. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
  5. ↑ Man watches 296 TED Talks in a week. We ask him why. TED Blog (англ.). 18 жовтня 2013. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
  6. ↑ Match: Partners in punctuality. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
  7. ↑ North, Anna (16 жовтня 2014). The Pitfalls of Productivity. Op-Talk (амер.). Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
  8. ↑ Lebowitz, Shana. A 24-year-old who spent 10 days working in complete isolation discovered a key insight about productivity. Business Insider. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
  9. ↑ Make time for productivity – and procrastination. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
  10. ↑ Laliberte, Marissa. How to Be More Productive In Your First Hour of Work. Reader's Digest (амер.). Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 24 квітня 2019.
  11. ↑ a book review by Richard Cytowic: Hyperfocus: How to Be More Productive in a World of Distraction. www.nyjournalofbooks.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  12. ↑ MacLellan, Lila. This simple productivity tip nudges the easily distracted—ever so gently. Quartz (англ.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  13. ↑ Connley, Courtney (11 жовтня 2018). You switch tasks every 40 seconds, productivity expert says—here are his 5 tips for staying focused. CNBC (англ.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  14. ↑ Nast, Condé (28 жовтня 2018). Why Doing Less Is the Key to Getting More Done. GQ (амер.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  15. ↑ Opinion | How ‘scatterfocus’ can improve focus and attention span. The Toronto Star (en-CA) . 17 вересня 2018. ISSN 0319-0781. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  16. ↑ What Productivity Means: An Interview With Author Chris Bailey. zapier.com. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кріс_Бейлі&oldid=37727846