Кріс Бейлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кріс Бейлі
англ. Chris Bailey
Chris Bailey 2013.jpg
Народився 1989(1989)
Ред-Дір, Альберта, Канада
Громадянство
(підданство)
Flag of Canada (Pantone).svg Канада
Місце проживання
Діяльність блогер
Alma mater Карлтонський університет (Оттава)

Кріс Бейлі  (англ. Chris Bailey, нар. 1989[1], Ред-Дір (Альберта), Канада) – канадський письменник, випускник Карлтонського університету в Оттаві, консультант з питань продуктивності, засновник проектів та автор однойменних книг «The Productivity Project» (2016) і «Hyperfocus» (2018). Написав велику кількість статей на тему збільшення продуктивності та керування своїм часом в «The New York Times», «Lifehacker», «Fast Company», «The Huffington Post», «New York» і «TED».


Особисте життя та освіта[ред. | ред. код]

Кріс Бейлі народився в місті Ред-Дір, провінція Альберта. Зростав у місті Бельвіль (Онтаріо), Канада. Вперше зацікавився продуктивністю у середній школі, прочитавши у 2001 році книгу Девіда Аллена «Getting Things Done»[2]. Пізніше переїхав до Оттави, щоб вступити в Карлтонський університет. У 2013 році закінчив Школу бізнесу Спротта.[3]

Наразі Бейлі живе в Кінгстоні зі своїм нареченим Ардіном Нордстромом.[4]

Проект «Продуктивність»[ред. | ред. код]

Після коледжа Кріс Бейлі відмовився від перспективної роботи, щоб втілити в життя свою мрію - з'ясувати, як досягнути максимально можливої продуктивності. Протягом року (з травня 2013-го) він експериментував з різноманітними прийомами підвищення продуктивності: працював по 90 годин на тиждень, влаштовував собі тригодинні «сієсти», жив у повній ізоляції 10 днів, протягом трьох місяців користувався смартфоном лише годину на день, прокидався щоранку о 5:30 та повністю відмовився від кофеїну й цукру. У своєму блозі «Рік продуктивності» (пізніше перейменований на «Життя продуктивності»)[5] він зазначив, як той чи інший спосіб вплинув на його ефективність, публікував дослідження на свою улюблену тему та інтерв'ю з такими гуру продуктивності, як Чарлз Дахігг і Девід Аллен.[6][7][8]

Окрім цього, всі висновки, стратегії та інтерв’ю з попередніх експериментів були включені у його книгу «The Productivity Project» (укр. «Рік продуктивності. Експерименти з часом, увагою та енергією»), яку було видано у січні 2016 року видавництвом «Crown Publishing Group» («Penguin Random House»). The Globe and Mail назвали даний посібник одним із 10 кращих видань з менеджменту та бізнесу за 2016 р.

У 2019 році книгу було перекладено та опубліковано українським видавництвом «Наш Формат».

Переклад українською[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dodson, P. Claire (2016-01-08). These Four Common Mistakes Are Making You Less Productive At Work. Fast Company (en-US). Процитовано 2019-04-24. 
  2. McGinn, Daniel (2016-04-01). Still Trying to Get More Done. Harvard Business Review (April 2016). ISSN 0017-8012. Процитовано 2019-04-24. 
  3. Man watches 296 TED Talks in a week. We ask him why.. TED Blog (en). 2013-10-18. Процитовано 2019-04-24. 
  4. Match: Partners in punctuality. Процитовано 2019-04-24. 
  5. North, Anna (2014-10-16). The Pitfalls of Productivity. Op-Talk (en-US). Процитовано 2019-04-24. 
  6. Lebowitz, Shana. A 24-year-old who spent 10 days working in complete isolation discovered a key insight about productivity. Business Insider. Процитовано 2019-04-24. 
  7. Make time for productivity – and procrastination. Процитовано 2019-04-24. 
  8. Laliberte, Marissa. How to Be More Productive In Your First Hour of Work. Reader's Digest (en-US). Процитовано 2019-04-24. 

Посилання[ред. | ред. код]