Кріс Г'юн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кріс Г'юн
англ. Chris Huhne
Chris Huhne MP crop.jpg
Народився 2 липня 1954(1954-07-02) (65 років)
Лондон, Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність політик, журналіст, підприємець, економіст
Alma mater Паризький університет, коледж Магдалени[d] і Westminster School[d]
Володіє мовами англійська
Членство Парламент Великої Британії
Титул міністр у справах енергетики і зміни клімату
Посада міністр у справах енергетики і зміни клімату[d], Депутат Європейського парламенту, Liberal Democrat Home Affairs spokesman[d], Член Таємної ради Великої Британії[d], член 55-го парламенту Об'єднаного королівства[d][1], член 54-го парламенту Об'єднаного королівства[d][1], Депутат Європейського парламенту[2] і Депутат Європейського парламенту[2]
Партія Ліберальні демократи
У шлюбі з Vicky Pryce[d]

Кріс Г'юн (англ. Chris Huhne, повне ім'я — Christopher Murray Paul Huhne; нар. 2 липня 1954(19540702), Лондон) — британський політик, міністр у справах енергетики і зміни клімату з 12 травня 2010 до 5 лютого 2012.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Оксфордський університет, де вивчав філософію, політологію й економіку. В університеті брав участь у роботі студентської організації лейбористів; після 1981 приєднався до Соціал-демократичної партії, яка відкололась від лейбористів. Працював в рейтингових агентствах (зокрема, був одним із засновників рейтингового агентства Sovereign Ratings IBCA, яке в 1997 році злилося з Fitch Group) і в журналістиці.

На виборах 1983 балотувався до Палати громад від округу Reading East і посів друге місце, набравши 13 008 (27,4 %) голосів. У 1999 році був обраний депутатом Європарламенту від Південно-Східної Англії, в 2005 році — Палати громад від округу Eastleigh. У 2006 році брав участь у виборах лідера ліберальних демократів, однак поступився Мензісу Кемпбеллу. 18 грудня 2007 знову брав участь у виборах лідера партії, але програв з незначним відривом Ніку Клеггу.

У 2011 році напередодні референдуму про введення преференційного голосування звинуватив свого колегу, міністра і віце-голову консерваторів Сайіду Варсі в пропаганді в стилі Геббельса за твердження про те, що нова виборча система сприятиме приходу в парламент екстремістських партій.

Голосував за подальшу інтеграцію в Євросоюз, за заборону куріння в громадських місцях, за виборну Палату лордів, проти заміни ракет Трайдент.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б TheyWorkForYou — 2006.
  2. а б http://www.europarl.europa.eu/meps/en/4523