Кріша Пінясов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кріша Пінясов
мокш. Криша Пинясов
Народився 11 вересня 1944(1944-09-11) (75 років)
Мордовська Поляна, Зубово-Полянський район, Мордовська АРСР, РРФСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Національність мокшанин
Діяльність письменник, прозаїк, драматург, перекладач
Alma mater Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова
Мова творів мокшанська

Кріша Пінясов (мокш. Криша Пинясов, рос. Григорий Пинясов; нар. 11 вересня 1944, с. Мордовська Поляна) — мокшанський письменник, прозаїк, перекладач та драматург, один із лідерів мошанського національного руху. Член правління Спілки письменників Мордовії, заслужений письменник Республіки Мордовія (1994), лауреат Державної премії Республіки Мордовія (2000).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився Кріша Пінясов 11 вересня 1944 року в селі Мордовська Поляна Інсарського району (нині Зубово-Полянський район) Мордовії. Закінчив Зубовополянское педучилище у 1969 році, потім заочне відділення Мордовського державного університету імені М. П. Огарьова в 1975 році. Службу в Радянській Армії проходив на території Німеччини з 1963 по 1966 рік.

Працював в газеті «Мокшень правда». За 16 років роботи в газеті пройшов шлях від учня літпрацівника до відповідального секретаря.

У 1982 році Кріша Пінясов був затверджений головним редактором часопису «Мокша».

Пінясов був обраний у 1992 році на з'їзді мордовського народу одним з його співголів.

У 1998 році очолив дитячий ілюстрований журнал «Якстерь тяштеня».

Кріша Пінясов представляв Мордовію у Всесвітньому консультативному комітеті фінно-угорських народів.

Творчість[ред. | ред. код]

Перший вірш «Ваймама Шіня» («У день відпочинку») надруковано в 1959 році в часописі «Мокша». У 1977 році окремим виданням виходить повість «Ветецесь» («П'ятий»), твір глибоко гуманістичний, високого морального напруження. В результаті численних поїздок до військових моряків Чорноморського флоту, участі у великих морських навчаннях з'явилася повість «До самого теплого березі».

Окремі твори видавалися в Москві, Болгарії, в фінно-угорських республіках.

Кріша Пінясов переклав мокшанською мовою п'єсу фінської письменниці Інкері Кільпінен «Білі троянди на столі», п'єсу угорського драматурга Арпада Гёнца«Камінь на камені», а також твори російських, удмуртських, чувашских, марійських письменників. Його книги «Сембода Лямбу берякті» («До самого теплого березі», 1988), «Тушенттама, аля, тушенттама» («Йдемо, друг, йдемо», 1990), «Старі рани» (1995), «Ештер туцят» (2000) є популярними серед читачів.

У 2004 році вийшла в світ книга казок, оповідань та повістей «Вірявань руця» («Хустина Віряви»).

Посилання[ред. | ред. код]