Кубаїр

Кубаїр (башк. ҡобайыр) — жанр башкирської народної поезії, коротке поетичне сказання, традиційно виконується речитативом під акомпанемент думбири, рідше кураю.

Кубаїри є найважливішою формою башкирської етнічної самосвідомості; тексти епічних кубаїрів зберігають народну пам'ять про найважливіші події минулого і поворотні моменти історії народу.

Види кубаїрів

• Епічні — оповіді, що оспівують батирів: «Урал-батир», «Идукай і Мурадым» («Иҙеүкәй менән Мораҙым»), «Карасакал» («Караһаҡал»), «Юлай і Салават» («Юлай менән Салауат»).
• Ліричні: «Ай, Урал мій, Урал!» («Ай, Уралым, Уралым»), «Смерть високої гори» («Бейек тауҙың үлгәне»).
• Дидактичні, які створюються шляхом злиття близьких за змістом і однотипних по своїй стилістичній структурі прислів'їв; в народі також побутують під назвою айтиш. Широко відомі дидактичні кубаїри, складені Акмуллою — найвідомішим башкирським розповідачем історій XIX століття.

Лад віршування

Вірш кубаїра в основному семискладовий з парною або змішаною римовкою. Обсяг строф коливається від 4 до 30 і більше рядків.

Відомі майстри кубаїру

Відомими майстрами кубаїру були Асан Кайги, Баїк-айдар, Габіт-сесен, Хабрау-їрауі ін. До жанру кубаїру зверталися С. М. Мухаметкулов, М. А. Бурангулов, С. А. Ісмагілов, Р. Я. Гаріпов, Д .Г.Кіекбаєв, К.Аралбай, Р. А. Султангареєва та ін.

Джерела

• Кубаїр у Башкирській енциклопедії
• Кирәев А. Н. Башҡорт халыҡ ижады. Өфө, 1981
• Башҡорт халыҡ ижады. 3‑сө кит. Эпос. Өфө, 1982
• Сальманова Л. К. О ритуальной функции песен о батырах //Эпос «Урал-батыр» и мифология: материалы Всерос. науч. конф. Уфа, 2003.