Кубок Імператора Японії з футболу
| Засновано | 1921 |
|---|---|
| Регіон | |
| Конфедерація | АФК |
| Кількість команд | 88 (2016) |
| Поточний чемпіон | Матіда Зельвія |
| Найбільше перемог | Університет Кейо (9) |
| Сайт | Кубок Імператора |
Кубок Імператора Японії з футболу — найдавніший футбольний клубний турнір в Японії, який проводиться під егідою Асоціації футболу Японії. Переможець змагання представляє країну у Лізі чемпіонів АФК.
Кубок Імператора є одним із двох відомих у світі національних турнірів імені монарха (після Копа Дель Рей).
Турнір виник у далекому 1921 році та існував набагато раніше до створення японської Джей-ліги. До Другої світової війни у турнірі брали участь також команди з Кореї, Тайваню та інколи Маньчжурії.
Переможець турніру отримує дозвіл носити емблему Ятагарасу (зазвичай переможець носить літеру Е та фіолетову лінію над пташкою; а переможець одночасно Кубка та Джей-ліги може носити золоту зірку на лінію над пташкою).
З моменту створення Джей-ліги у 1992 році у турнірі домінували професійні команди. Останнім переможцем, який не змагався у системі японських футбольних ліг був Університет Васеда у 1966 році.
З 1969 до 2014 року фінальний матч Кубка Імператора проводили 1 січня на Токійському національному стадіоні в Токіо і він вважався традиційним закриттям футбольного сезону.
Оригінальний трофей для вручення переможцю Кубка був виготовлений у 1917 році на замовлення Асоціації футболу Японії. Він використовувався аж до 1945 року, коли військовий уряд Японії його конфіскував і переплавив, забезпечивши додатковий метал для військових потреб країни. Після відновлення турніру переможець отримував нинішній трофей, який мав вигляд Емблема Імператора Японії (жовтої хризантеми).
У кубку змагаються команди Асоціації футболу Японії від Джей-ліги 1 та Джей-ліги 2 до команд із JFL (юніорської футбольної ліги), регіональних ліг, а також команд коледжів і середніх шкіл зі всієї країни.
Розіграш кубка проводиться за системою плей-оф. Переможець пари визначається за підсумками одного матчу, який проводиться на полі команди, що визначається жеребкуванням. У першому раунді змагаються команди із Джей-ліги 2, 47 переможців кубків префектур Японії, переможець торішнього чемпіонату серед університетів Японії; з другого раунду до учаксників долучаються команди з Джей-ліги 1, а з четвертого раунду - команди, які представляють цього року країну у Лізі чемпіонів АФК. Фінальний матч проводиться на Токійському національному стадіоні.
| Команда | Перемоги | Фінали |
|---|---|---|
| Університет Кейо | 9 | 4 |
| Йокогама Ф. Марінос | 7 | 2 |
| Університет Квансей Гакуїн | 7 | 1 |
| Урава Ред Даймондс | 8 | 4 |
| Токіо Верді | 5 | 3 |
| Касіма Антлерс | 5 | 3 |
| Сересо Осака | 4 | 8 |
| Гамба Осака | 4 | 3 |
| ДЖЕФ Юнайтед Ітіхара Тіба | 4 | 2 |
| Університет Васеда | 4 | 2 |
| Санфрече Хіросіма | 3 | 12 |
| Токійський університет | 3 | 1 |
| Сьонан Бельмаре | 3 | 4 |
| Касіва Рейсол | 3 | 4 |
| Університет Чуо | 2 | 3 |
| Джубіло Івата | 2 | 2 |
| Нагоя Грампус | 2 | 1 |
| Йокогама Флюгелс | 2 | 1 |
| Ріджо Шикуї | 2 | 1 |
| Віссел Кобе | 2 | 1 |
| Кавасакі Фронтале | 2 | 0 |
| Сімідзу С-Палс | 1 | 4 |
| Явата Стіл | 1 | 3 |
| НКК | 1 | 1 |
| Нагоя Шикуї-дан | 1 | 1 |
| Кіото Санга | 1 | 1 |
| Токіо | 1 | 0 |
| Астра (Токіо) | 1 | 0 |
| Кобе-Ічі (молодіжний клуб старшої школи) | 1 | 0 |
| Кьонсон | 1 | 0 |
| Токіо Шикуї-дан | 1 | 0 |
| Токіо Олд Бойс | 1 | 0 |
| Ванфоре Кофу | 1 | 0 |
| Матіда Зельвія | 1 | 0 |
| Осака | 0 | 3 |
| Мікаґе Шикуї-дан | 0 | 2 |
| Університет Кобе | 0 | 2 |
| Ейдай Індастріес | 0 | 1 |
| Хіросімський університет | 0 | 1 |
| Університет Хосей | 0 | 1 |
| Кобун (молодіжний клуб старшої школи) | 0 | 1 |
| Корейський університет | 0 | 1 |
| Кіотський університет | 0 | 1 |
| Університет Ріккіо | 0 | 1 |
| Сендай | 0 | 1 |
| Танабе Фармацеутікал | 0 | 1 |
| Університет Токіо Бунрі | 0 | 1 |
| Цукубський університет | 0 | 1 |
| Йосіно | 0 | 1 |
| Монтедіо Ямагата | 0 | 1 |
| Кавасакі Фронтале | 0 | 1 |
| Вегалта Сендай | 0 | 1 |
| Ойта Трініта | 0 | 1 |
- Кубок Імператора Японії — RSSSF [Архівовано 11 листопада 2013 у Wayback Machine.]