Кубок вищої ліги України з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бронзовий приз переможця Кубка вищої ліги України (сучасна репродукція)

Кубок вищої ліги України з футболу — офіційний турнір, організований ФФУ влітку 1992 року та ПФЛ навесні 2003 року. Вітчизняний аналог європейських Кубків ліг.

Розіграш 1992 року[ред. | ред. код]

Історична довідка[ред. | ред. код]

Змагання було задумане як регулярне та передсезонне. Втім, за наслідком низького інтересу (вболівальників, преси, клубів), відбулися лише два розіграші з інтервалом 11 років. Усі три матчі Кубка вищої ліги України-1992 завершилися з однаковим рахунком — 2:1.

Офіціоз[ред. | ред. код]

« … Після успішної організації перших турнірів незалежної Української держави: чемпіонату у чотирьох лігах, національного Кубка, ФФУ, піклуючись про розвиток гри, запроваджує нове регулярне змагання під назвою Кубок вищої ліги України.

У розіграші 1992 року візьмуть участь чотири команди: «Волинь» Луцьк, «Динамо» Київ, «Металіст» Харків, «Дніпро» Дніпропетровськ.

Календар матчів:

6 серпня, Дніпропетровськ, «Дніпро» приймає «Волинь»;

7 серпня, Харків, «Металіст» приймає «Динамо»;

11 серпня, Київ, фінал за участю переможців пар …

»

— постанова ФФУ (без дати) щодо проведення розіграшу Кубка вищої ліги України

Київське «Динамо» — переможець Кубка вищої ліги України 1992 року

Півфінал[ред. | ред. код]

6 серпня
«Дніпро» (Дніпропетровськ) 1 – 2 «Волинь» (Луцьк)
Коновалов Гол 63'
Синицький Гол 10'25'
Стадіон «Метеор» (Дніпропетровськ)

«Дніпро»: Городов, Юдін, Мамчур (Беженар), Дірявка, Чухлеба, Похлєбаєв, Полунін, Сасько (Максимов), Коновалов, Москвин (Паляниця), Павлюченко (Думенко). Тренер Павлов.

«Волинь»: Марчук, Гащин, Антонюк, Федюков, Польний, Дикий, Зуб, Вовчук (Федецький), Круковець (Сартаков), Синицький, Мозолюк. Тренер Покора.


7 серпня
«Металіст» (Харків) 1 – 2 «Динамо» (Київ)
Призетко Гол 26'
В.Мороз Гол 40'
Беца Гол 45'
Стадіон «Металіст» (Харків)
Арбітр: Житник (Харків)

«Металіст»: Помазун, Касторний, Пушкуца (Карабута, 66), Панчишин (Панчик, 76), Пец, Миколаєнко (Боровик, 60), Хомуха (Назаров, 6), Кандауров, Аджоєв (Соловйов, 46), Призетко, Колесник. Тренер Ткаченко.

«Динамо»: Кутєпов, Панкратьєв, Цвейба, Дем’яненко, Шматоваленко, Мороз Ю. (Зуєнко, 46), Беца, Заєць (Ковалець, 46), Мороз В. (Волотьок, 46), Грицина, Шаран. Тренер Пузач.

« … Цього року Федерація футболу України, після дебютних розіграшів національних чемпіонату і Кубка, вирішила вперше провести ще один офіційний турнір. Його назва — Кубок вищої ліги України. Учасниками стали чотири команди: луцька «Волинь» захищає честь Заходу молодої держави, київське «Динамо» — Півночі, харківський «Металіст» — Сходу, а дніпропетровський «Дніпро» — Центру. Складається турнір із двох етапів і трьох матчів. На стадії півфіналу (6 та 7 серпня) «Динамо» в Харкові обіграло «Металіст» — 2:1, а «Волинь» у Дніпропетровську «Дніпро» — також 2:1… А вже 11 серпня відбудеться фінальний поєдинок бліцтурніру … »

— газета «Вісник» (Дніпропетровськ) за 10.08.1992, №20, с. 4

Фінал[ред. | ред. код]

11 серпня
19.00
«Динамо» (Київ) 2 – 1 «Волинь» (Луцьк)
Леоненко Гол 20, з пенальті'
Леоненко Гол 30, з пенальті'
Мозолюк Гол 40'
Республіканський стадіон (Київ)
Глядачів: 9 000
Арбітр: Литвиненко (Київ)
Квиток на фінал Кубка вищої ліги України

«Динамо»: Кутєпов (Сирота), Лужний, Цвейба, Дем'яненко (Зуєнко), Панкратьєв, Мороз Ю. (Грицина), Анненков (Заєць), Беца, Мороз В. (Волотьок), Леоненко, Шаран (Ковалець). Тренер Пузач.

«Волинь»: Марчук, Гащин, Антонюк, Федюков, Польний, Дикий, Зуб, Федецький (Вовчук), Сартаков (Круковець), Синицький (Сарнавський), Мозолюк (Говоруха). Тренер Покора.

« … Двоїсте враження залишив… матч київських динамівців з луцькою «Волинню», що відбувся минулого вівторка на Республіканському стадіоні. Звичайно ж, приємно знову побачити у грі Анатолія Дем’яненка. У свої тридцять три він показав неабиякі швидкісні якості й розсудливість. Схоже, тепер у стартовому складі киян для інших гравців буде на одне місце менше. У цій грі динамівці, особливо у дебюті, добре рухалися, однак командні дії залишаються поки що мрією. Судячи з матчу, серйозні наміри у дебютанта команди Ігоря Панкратьєва…

Злий жарт зіграла цього вечора з обома командами суддівська бригада з Києва. Надто сумнівний перший пенальті у ворота «Волині», чимало інших дрібних помилок явно не прикрасили матч. Важко зрозуміти, доки ми будемо «втішатись» такими перемогами динамівців… Щодо спортивного аспекту поєдинку, то він закінчився мінімальною перемогою «Динамо» — 2:1. У господарів обидва м’ячі з пенальті забив Леоненко, гол-відповідь на рахунку лучанина Мозолюка …

»

— «Спортивна газета» за 14.08.1992, №86, с. 6

Розіграш 2003 року[ред. | ред. код]

Історична довідка[ред. | ред. код]

Другий розіграш Кубка вищої ліги України мав відбутися навесні 2003-го під егідою Професіональної футбольної ліги. Однак відсутність «вікон» у календарі сезону та незначний інтерес клубів призвели до того, що попередньо затверджений організаційний план був радикально змінений.

Офіціоз[ред. | ред. код]

« … Згідно з Постановою ПФЛ №3 від 11/02/2003, чотири команди вищої ліги України мали стати учасниками спеціального Кубка. Було заплановано, що «Волинь» (Луцьк) представлятиме Захід держави, «Динамо» (Київ) — Північ, «Дніпро» (Дніпропетровськ) — Центр, «Шахтар» (Донецьк) — Схід України.

Однак проведенню нового турніру не сприяли щільний графік офіційних матчів та безініціативність трьох клубів. Як наслідок, півфінали Кубка вищої ліги, заплановані на перші числа березня, провести не вдалося.

Щоби вийти з ситуації, а також через впевненість, що нове змагання сприятиме популяризації футболу в державі, ПФЛ пішла на компромісний варіант: оскільки чотири названі вище команди зустрілися між собою на стадії 1/2 фіналу Кубка України, вирішено внести ці ігри в залік Кубка вищої ліги.

Переможці півфінальних пар мали виявити володаря почесного призу нового турніру в травні. Але знову дався взнаки щільний графік сезону, з огляду на що ПФЛ постановляє: вважати фіналом Кубка вищої ліги України фінальний матч Турніру пам’яті В. В. Лобановського, який відбудеться 14 травня на НСК «Олімпійський» у Києві …

»

— постанова ПФЛ за 13.05.2003 щодо проведення розіграшу Кубка вищої ліги України

Півфінал[ред. | ред. код]

Згідно з цитованою вище постановою ПФЛ від 13 травня 2003-го, етапом 1/2 фіналу Кубка вищої ліги України визнано відповідну стадію національного Кубка сезону 2002/02 років.

Фінал[ред. | ред. код]

14 травня
19.00
«Динамо» (Київ) 3 – 2 «Шахтар» (Донецьк)
Лєко Гол 6'
Діого Ринкон Гол 73'
Шацьких Гол 96'
Брандао Гол 22'
Ярошенко Гол 65'
НСК «Олімпійський» (Київ)
Глядачів: 37 000
Арбітр: Михел (Словаччина)

«Динамо»: Шовковський /к/, Гіоане, Саблич (Хацкевич, 46), Гавранчич, Несмачний, Пеєв, Лєко (Белькевич, 46), Гусін (Головко, 46), Чернат, Шацьких, Мілевський (Діого Ринкон, 46). Запасні Рева, Мелащенко, ель-Каддурі. Тренер Михайличенко.

«Шахтар»: Ковалевський, Гусаров, Окоронкво, Глевецкас, Савин (Ярошенко, 37), Скидан, Бредун (Голоперов, 74), Кравченко С., Попов С. /к/, Артемов, Брандао (Бурий, 88). Запасні Ботвиньєв, Старостяк. Тренер Яремченко.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Газета «Волинь» (Луцьк) за 15.08.1992, № 97, с. 3
  • Газета «Слобідський край» (Харків) за 15.08.1992, № 99, с. 4
  • Газета «Копійка» (Біла Церква) за 07.02.2018, № 5, с. 9

Посилання[ред. | ред. код]