Кубок світу з біатлону 2022—2023

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кубок світу
попередній — 2022–2023 — наступний
Чоловіки

Загальний | Спринт | Персьют | Масстарт | Індивідуальна | Естафета

Змішана естафета
Жінки

Загальний | Спринт | Персьют | Масстарт | Індивідуальна | Естафета

Етапи

Контіолахті | Гохфільцен | Аннесі | Поклюка | Рупольдінг
Антерсельва | Нове Место-на-Мораві | Естерсунд | Гольменколлен

Чемпіонат світу з біатлону 2023

Кубок світу з біатлону в сезоні 2022—2023 проходив з 29 листопада 2022 року по 19 березня 2023 року і складався з 10 етапів, включно з чемпіонатом світу 2023 року, що відбувся в німецькому Обергофі. Усього було проведено 67 гонок різного формату[1][2].

Починаючи з цього сезону змінився порядок підрахунку очок: тепер за 1-6 місця нараховуватимуть від 90 до 40 очок, а відрахування двох найгірших результатів за підсумками сезону скасували. Крім цього, до загального заліку Кубка світу більше не включатимуться гонки чемпіонату світу[3].

За результатами загального заліку сезону володарями Великих кришталевих глобусів стали норвежець Йоганнес Бо в чоловіків та француженка Жулья Сімон — у жінок.

Кубок нації виграли, відповідно, збірні Норвегії у чоловіків, та Франції — у жінок.

Національні квоти країн[ред. | ред. код]

Кількість біатлоністів, що беруть участь в Кубку світу від окремої національної збірної, визначається відповідно до місця команди в Кубку націй у попередньому сезоні. Відповідно до результатів попереднього сезону національні команди будуть представлені наступною кількістю спортсменів[4]:

Місце в Кубку націй Реєстрація/Старт Чоловіки Жінки
1 — 5 8/6 Норвегія Норвегія, Франція Франція, Німеччина Німеччина, Швеція Швеція, Італія Італія Норвегія Норвегія, Швеція Швеція, Франція Франція, Німеччина Німеччина, Чехія Чехія↑↑
6 — 10 7/5 Австрія Австрія, Швейцарія Швейцарія↑, Чехія Чехія↑, Фінляндія Фінляндія↑, Словенія Словенія*, Україна Україна Італія Італія, Австрія Австрія, Швейцарія Швейцарія, Фінляндія Фінляндія↑*, США США↑*, Україна Україна
11 — 17 6/4 Канада Канада, США США, Литва Литва, Японія Японія↑, Естонія Естонія↑*, Болгарія Болгарія↑* Естонія Естонія, Польща Польща, Словаччина Словаччина↑, Казахстан Казахстан↑, Японія Японія*, Канада Канада*
18 — 23 5/3 Словаччина Словаччина, Румунія Румунія↑, Бельгія Бельгія↓, Польща Польща, Казахстан Казахстан↑*, Латвія Латвія* Словенія Словенія, КНР КНР↑↑, Болгарія Болгарія, Румунія Румунія↑↑, Латвія Латвія*, Молдова Молдова↑↑*
24 — 25 4/2 Молдова Молдова↑*, КНР КНР↑* Південна Корея Південна Корея↓*, Бельгія Бельгія*
Wildcard (всього 8) 1/1 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина, Велика Британія Велика Британія, Греція Греція, Данія Данія, Іспанія Іспанія, Нова Зеландія Нова Зеландія, Південна Корея Південна Корея, Туреччина Туреччина, Угорщина Угорщина, Хорватія Хорватія Австралія Австралія, Гренландія Гренландія, Литва Литва, Хорватія Хорватія

На додаток до квот для національних федерацій, які займають місця з 1-го по 25-е, 8-ми національним збірним, у яких немає квот для участі в Кубку світу, видаються wildcard, які надають квоту на старт одного спортсмена в Кубку світу. На одну збірну на кожну стать видається максимум по дві wildcard. Wildcard діють протягом одного триместру (як правило, це етапи 1-3 КС, 4-6 КС та 7-9 КС)[5].

Через вторгнення росії в Україну, збірна України не взяла участь у чемпіонаті світу в березні 2022 року, а, отже, втратила місця в Кубку націй. Тоді керівна рада IBU вирішила, що українській федерації буде дозволено зберегти стартові місця попереднього сезону (позначено курсивом).

росія та білорусь були відсторонені від участі в кубку світу і, таким чином, втратили свої стартові квоти. Інші асоціації підвищуються відповідно до національного рейтингу (позначено зірочкою (*)).

Календар[ред. | ред. код]

Етап Місце Дата Інд. гонки Спринт Персьют Масстарт Естафети Змішані Одиночні змішані
1 Фінляндія Контіолахті 29 листопада-4 грудня
2 Австрія Гохфільцен 8–11 грудня
3 Франція Аннесі 15–18 грудня
4 Словенія Поклюка 5–8 січня
5 Німеччина Рупольдінг 11–15 січня
6 Італія Разун-Антерсельва 19–22 січня
ЧС Німеччина Обергоф 8–19 лютого
7 Чехія Нове Место-на-Мораві 2–5 березня
8 Швеція Естерсунд 9–12 березня
9 Норвегія Гольменколлен 16–19 березня
Усього: 68 гонок (31 чоловічих, 31 жіночих, 6 змішаних) 4 8 8 5 6 3 3

Медальний залік[ред. | ред. код]

Місце Країна Золото Срібло Бронза Загалом
1 Норвегія Норвегія 30 18 13 61
2 Швеція Швеція 8 8 8 24
3 Франція Франція 7 12 15 34
4 Італія Італія 4 9 4 17
5 Німеччина Німеччина 4 4 11 19
6 Австрія Австрія 2 0 0 2
7 Швейцарія Швейцарія 0 3 1 4
8 Чехія Чехія 0 1 1 2
9 Латвія Латвія 0 0 1 1
Словенія Словенія 0 0 1 1
Усього 55 55 55 165

Таблиці. Чоловіки[ред. | ред. код]

Загальний залік. Чоловіки[ред. | ред. код]

Місце після 21 гонки Очки
1 Норвегія Йоганнес Бо (NOR) 1589
2 Норвегія Стурла Гольм Легрейд (NOR) 1098
3 Норвегія Ветле Шостад Крістіансен (NOR) 935
4 Німеччина Бенедикт Долль (GER) 782
5 Швеція Мартін Понсілуома (SWE) 779
…35 Україна Антон Дудченко (UKR) 163

Спринт. Чоловіки[ред. | ред. код]

Місце після 7 гонок Очки
1 Норвегія Йоганнес Бо (NOR) 630
2 Норвегія Стурла Гольм Легрейд (NOR) 375
3 Швеція Мартін Понсілуома (SWE) 328
…37 Україна Артем Прима (UKR) 50

Переслідування. Чоловіки[ред. | ред. код]

Місце після 7 гонок Очки
1 Норвегія Йоганнес Бо (NOR) 600
2 Норвегія Стурла Гольм Легрейд (NOR) 425
3 Франція Кентен Фійон-Має (FRA) 295
…33 Україна Антон Дудченко (UKR) 58

Масстарт. Чоловіки[ред. | ред. код]

Місце після 4 гонок Очки
1 Норвегія Ветле Шостад Крістіансен (NOR) 270
2 Норвегія Йоганнес Бо (NOR) 240
3 Норвегія Стурла Гольм Легрейд (NOR) 208
…36 Україна Антон Дудченко (UKR) 25

Індивідуальна гонка. Чоловіки[ред. | ред. код]

Місце після 3 гонок Очки
1 Норвегія Ветле Шостад Крістіансен (NOR) 171
2 Німеччина Бенедикт Долль (GER) 151
3 Швеція Мартін Понсілуома (SWE) 132
…26 Україна Антон Дудченко (UKR) 40

Естафета. Чоловіки[ред. | ред. код]

Місце після 5 гонок Очки
1 Норвегія Норвегія 450
2 Німеччина Німеччина 330
3 Франція Франція 320
4 Швеція Швеція 256
5 Австрія Австрія 190
…7 Україна Україна 180

Таблиці. Жінки[ред. | ред. код]

Загальний залік. Жінки[ред. | ред. код]

Місце після 20 гонок Очки
1 Франція Жулья Сімон (FRA) 1093
2 Італія Доротея Вірер (ITA) 911
3 Італія Ліза Віттоцці (ITA) 882
4 Німеччина Деніз Геррманн-Вік (GER) 874
5 Швеція Ельвіра Еберг (SWE) 764
…33 Україна Юлія Джіма (UKR) 164

Спринт. Жінки[ред. | ред. код]

Місце після 7 гонок Очки
1 Німеччина Деніз Геррманн-Вік (GER) 400
2 Італія Доротея Вірер (ITA) 314
3 Франція Жулья Сімон (FRA) 295
…33 Україна Юлія Джіма (UKR) 73

Переслідування. Жінки[ред. | ред. код]

Місце після 6 гонок Очки
1 Франція Жулья Сімон (FRA) 373
2 Швеція Ельвіра Еберг (SWE) 350
3 Італія Доротея Вірер (ITA) 285
…39 Україна Юлія Джіма (UKR) 46

Масстарт. Жінки[ред. | ред. код]

Місце після 4 гонок Очки
1 Франція Жулья Сімон (FRA) 270
2 Франція Анаїс Шевальє-Буше (FRA) 206
3 Швеція Ганна Еберг (SWE) 195
…38 Україна Юлія Джіма (UKR) 20

Індивідуальна гонка. Жінки[ред. | ред. код]

Місце після 3 гонок Очки
1 Італія Ліза Віттоцці (ITA) 225
2 Франція Жулья Сімон (FRA) 155
3 Швеція Ганна Еберг (SWE) 153
…37 Україна Юлія Джіма (UKR) 25

Естафета. Жінки[ред. | ред. код]

Місце після 5 гонок Очки
1 Франція Франція 345
2 Норвегія Норвегія 325
3 Швеція Швеція 321
4 Німеччина Німеччина 320
5 Італія Італія 252
…10 Україна Україна 149

Змішані естафети[ред. | ред. код]

Місце після 4 гонок Очки
1 Франція Франція 305
2 Норвегія Норвегія 280
3 Швейцарія Швейцарія 217
4 Швеція Швеція 198
5 Італія Італія 173
…8 Україна Україна 146

Кубок націй[ред. | ред. код]

Чільна десятка таблиці (чоловіки)
Місце Країна Очки[6]
1 Норвегія Норвегія 8993
2 Франція Франція 7977
3 Німеччина Німеччина 7813
4 Швеція Швеція 7399
5 Швейцарія Швейцарія 6345
6 Чехія Чехія 6278
7 Австрія Австрія 6219
8 Італія Італія 6168
9 Україна Україна 6005
10 Фінляндія Фінляндія 5844
Чільна десятка таблиці (жінки)
Місце Країна Очки[7]
1 Франція Франція 8128
2 Швеція Швеція 7884
3 Норвегія Норвегія 7859
4 Німеччина Німеччина 7833
5 Італія Італія 7575
6 Швейцарія Швейцарія 6738
7 Австрія Австрія 6648
8 Чехія Чехія 6350
9 Фінляндія Фінляндія 5691
10 Україна Україна 5399

Досягнення[ред. | ред. код]

Кількість перемог (в дужках за всю кар'єру)
Чоловіки
Жінки

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://www.biathlonworld.com/calendar
  2. Жіночу гонку переслідування на останньому етапі було скасовано через перенесення спринтерської гонки на наступний день через погану погоду.
  3. https://www.biathlonworld.com/news/bi18-institutional-rule-changes/IC2xOiQt6bhRKSWm1uZwt
  4. https://www.biathlon.com.ua/ua/nationscup.php?season-id=32#h
  5. https://assets.ctfassets.net/cz0vl36hcq0x/5CS7oqWx4Jq6bRhI3tt237/175138e515951d1761e78da47144a542/Event_and_Competition_Rules_2022-11_RUS.pdf рос. Правила мероприятий и соревнований (версия 2022)
  6. Центр даних IBU. Після 24 гонок. Процитовано 19 березня 2023.
  7. Центр даних IBU. Після 24 гонок. Процитовано 19 березня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]