Кувалда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Удар кувалди
Кувалди
Види голівок кувалди

Кува́лда — ручний інструмент, великий ручний дворучний молот[1]. Слово «кувалда» запозичене з російської мови, де утворене шляхом метатези від ранішого «ковадло» (яке походить через українське або білоруське посередництво з пол. kowadło), існує також версія питомо російського походження — від префікса «ку» + «валить»[2].

Кувалда — ударний інструмент, який являє собою важкий (до 16 кг) молот з плоскими бойками (клюпами), що застосовується при важких ковальських роботах, на демонтажі і монтажі конструкцій, де потрібна велика ударна сила. Від молотка кувалда відрізняється значно більшою масою бійка, довжиною рукоятки.

Кувалда — один з найдавніших інструментів, відомих людству. Відповідно до поширенішій етимології, кувалда була ковальським інструментом.

Ударні інструменти повинні бути максимально надійні. Особлива увага приділяється кріпленню рукоятки з голівкою. Отвір у голівці кувалди — «всадив», куди вставляється рукоятка, повинен бути еліптичної форми і мати ухил від середини до бічних граней 1:10. Це забезпечує надійне кріплення після забивання клину і полегшує насадження головки на рукоятку.

Практика показала, що самі надійні — металеві клини, які входять на глибину, рівну 2/3 ширини голівки молота; забивати клин слід похило до вертикальної осі. Це дозволяє розпирати деревину в двох площинах.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови
  2. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9

Джерела[ред.ред. код]

Інструменти Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.