Куденьчук Іван Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куденьчук Іван Миколайович
UA-OR5-SGT-GSB-H(2015).png Сержант
Куденьчук Іван Миколайович.jpg
Загальна інформація
Народження 16 вересня 1983(1983-09-16)
Перещепине
Смерть 29 серпня 2014(2014-08-29) (30 років)
Новокатеринівка
Поховання Новомосковський район
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
502-й батальйон радіоелектронної боротьби.png
 502 ОБ РЕБ
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Іва́н Микола́йович Куденьчу́к (13 червня 1983(19830613) — 29 серпня 2014) — сержант Збройних сил України.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

В часі війни — командир відділення 502-го окремого батальйону радіоелектронної боротьби (Черкаське, Дніпропетровська область).

Загинув під час виходу з оточення під Іловайськом поблизу села Новокатеринівка (Старобешівський район) «зеленим коридором» на дорозі в районі села Новокатеринівка.

2 вересня 2014-го тіло Івана Куденьчука разом з тілами 87 інших загиблих у Іловайському котлі привезено до запорізького моргу. Тимчасово похований на цвинтарі міста Запоріжжя, як невпізнаний Герой.

Ідентифікований за експертизою ДНК серед похованих під Запоріжжям, в лютому 2015 року перепохований у селі Панасівка Новомосковського району.

Без Івана залишилась дружина.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 10 жовтня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 10 жовтня 2015 року № 573/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]