Кудояров Борис Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кудояров Борис Павлович
Народився 1898[1]
Ташкент, Туркестанське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер 1973
Москва, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність фотограф, фотокореспондент
Знання мов російська
Нагороди
орден Червоної Зірки
Заслужений працівник культури РРФСР

Борис Павлович Кудояров (рос. Кудояров Борис Павлович; 1898, Ташкент — 1973, Москва) — фотокореспондент, Заслужений працівник культури РРФСР.

Біографія[ред. | ред. код]

У 1918—1920 роках служив у Червоній армії .

Із 1924 року публікував свої фотографії в журналі «Фізкультура і спорт», «Советское фото». Із 1926 року — фотокореспондент агентства «Унионфото»; з 1929 року шефствував над фотокружком заводу «Спартак». У 1930—1931 роках перебував у творчій групі «Октябрь», зазнав впливу лідерів групи — О. Родченко та Б. Ігнатовича.

Із 1931 року — фотокореспондент агентства «Союзфото», спеціалізувався на спортивних сюжетах, а також створював «фотолітопис індустріалізації та колективізації країни». У 1932 під час святкування Першого травня з літака П-5 фотографував Красну площу з колонами демонстрантів, оформлення Метробуду, Палац праці, Свердловську площу з портретами-гігантами посередині. У тому ж році в службовій поїздці по підприємствах Нижньогородського краю зробив фотографії Горьківського автомобільного заводу, Сормова, Виксинського заводу, порту та інших об'єктів.

Із 1933 року — кореспондент газети «Известия», з середини 1930-х років — газети «Комсомольская правда». У роки Німецько-радянської війни був фотокореспондентом газети «Комсомольская правда» в блокадному Ленінграді, зробив за цей час близько 3000 кадрів, багато з яких увійшли до золотого фонду радянської журналістики та фотомистецтва. У повоєнні роки — фотокореспондент газети «Комсомольская правда», ВДНГ.

Був членом бюро Центральної фотокомісії Спілки журналістів СРСР, членом оргкомітету всесоюзних виставок.

Брав участь у вітчизняних та міжнародних виставках:

  • VII Міжнародний салон фотографіки (Краків, 1933)
  • виставка «Майстри радянського фотомистецтва» (Москва, 1935)
  • Міжнародний салон «Ірис» (Антверпен; 1935, 1937)
  • Міжнародна фотовиставка товариства «Манес» (Прага, 1936)
  • виставка кольорової художньої фотографії (Москва, 1954)
  • виставка художньої фотографії (Москва, Центральний Будинок журналіста, 1955)
  • щорічна Всесоюзна художня фотовиставка «Семирічка в дії» (Москва, 1960—1963)
  • виставка художньої та документальної фотографії «50 років Великого Жовтня», присвячена 50-річчю утворення СРСР (Москва, 1973) — серія «Середня Азія. Роки двадцяті — роки сімдесяті» удостоєна нагороди
  • Всесоюзна виставка художньої та документальної фотографії «Країна моя» (Москва, Центральний виставковий зал, 1973).

Персональна виставка, приурочена до сорокаріччя журналістської діяльності, відбулася в 1968 році (Москва, Центральний будинок журналіста).

Фотографії Б. Кудоярова експонуються й у наші дні[2] .

Похований у Москві на Ваганьковському кладовищі (16-та ділянка).

Нагороди[ред. | ред. код]

Фотографії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зведений список імен діячів мистецтва
  2. Лицо Блокады — Борис Кудояров. Росфото. Процитовано 5 лютого 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Література[ред. | ред. код]

  • Дыко Л. П. Борис Кудояров : [фотоальбом]. — М. : Планета, 1975. — 49 с. — (Мастера сов. фотоискусства) — 10000 прим.

Посилання[ред. | ред. код]