Кудринці (Борщівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кудринці.
село Кудринці
Герб села Кудренцы.gif
Герб
Кудринецький замок
Кудринецький замок
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський район
Рада/громада Кудринецька сільська рада
Код КОАТУУ 6120884201
Основні дані
Засноване кінець XV століття
Населення 1582
Поштовий індекс 48750
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°36′53″ пн. ш. 26°17′16″ сх. д. / 48.61472° пн. ш. 26.28778° сх. д. / 48.61472; 26.28778Координати: 48°36′53″ пн. ш. 26°17′16″ сх. д. / 48.61472° пн. ш. 26.28778° сх. д. / 48.61472; 26.28778
Водойми Збруч
Місцева влада
Сільський голова Чорний Володимир Іванович[1]
Карта
Кудринці. Карта розташування: Україна
Кудринці
Кудринці
Кудринці. Карта розташування: Тернопільська область
Кудринці
Кудринці

CMNS: Кудринці на Вікісховищі

Ку́дринці — село Борщівського району Тернопільської області, розташоване на правому березі Збруча. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 115 км — від обласного центру міста Тернополя та 27 км від районного центру міста Борщів.

Історія[ред. | ред. код]

Кудринецький замок, 1991 р.

На околицях села виявлено поселення трипільської культури етапу В. Поселення розміщене в урочищі Поле Гончариха, на північ від села, недалеко від замку. Виявив у 1900-х роках Карел Гадачек, у 1915 р. оглянув П. В. Сюзов. На поверхні зібрано уламки кераміки та глиняні схематизовані статуетки. Матеріал зберігається в КАМ. Інституті етнографії АН СРСР та ЛІМ[2][3].

Поблизу села також відкрито пам'ятки північно-фракійських племен, які заселяли X ст. до н. е. Західне Поділля.

Кудринці відомі з кінця XV ст. В 1518 році поселення отримало міські права.

Монастир монахинь василіянок[ред. | ред. код]

У 1896—1947 рр. в селі існував монастир монахинь василіянок, зафундований власником Кудринців Іваном Дашкевичем і його дружиною Кароліною (фундаційний акт від 9 лютого 1896 р.) з обов'язком утримувати капелана і 12 убогих, які не можуть заробити собі на прожиток. Монастир був філією від Станіславівського монастиря сестер василіянок[4]. Після Другої світової війни з монастиря зробили колгоспну контору, а з початку 1990-х рр. у помонастирському приміщенні діяла швейна фабрика.

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

За даними Антоні Шнайдера, гербом села був родовий знак графів Козьобродських[5] «Козел І»: у червоному полі срібний козел на зеленій базі.[6]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[7]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,62
російська 0,25
білоруська 0,25

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку
  • Кудринецький замок
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку (1991)
  • Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни
  • Городище Кудринці I давньоруського часу (XII—XIII ст.)
  • Поселення Кудринці II трипільської культури (IV-кінець III тис. до н. е.)
  • Поселення Кудринці III черняхівської культури (кін. II- поч. V ст. н. е.)
  • Вал Траяна Кудринці IV
  • Силурійські відклади в Кудринцях

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р.
  2. ↑ Мовша Т. Г. Середній етап трипільської культури Археологія УРСР. — К.: Наукова думка, 1971. — С. 169.
  3. ↑ Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — стор. 313
  4. ↑ Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — С. 73.
  5. ↑ Козєбродських
  6. ↑ Українська геральдика
  7. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  8. ↑ Дуда І. Капустинський Олександр Осипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 30. — ISBN 966-528-199-2.
У Вікісловнику є сторінка Кудринці.

Література[ред. | ред. код]

  • Алексієвець М. М., Бармак М. В., Грищук М. В. Та ін. Тернопілля: сторінки історії. — Тернопіль, 1995.
  • Археологія Української РСР: в 3-х т. — К., 1971.
  • Бармак М. В., Бармак О. Я. Наш край — Тернопільщина. — Тернопіль, 1998.
  • Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР.— «Будівельник», 1983—1986 рр.
  • Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — 254 С.
  • Шот М. Замок на мармурі  // Урядовий кур'єр. — 2008. — 7 червня;
  • Шот М. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 134-137.
  • Kudryńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1883. — T. IV : Kęs — Kutno. (пол.) — S. 846—847. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Flag of Borshchiv raion.svg Населені пункти Борщівського району
Міста:
Смт:
Села:
Бабинці • Бережанка • Білівці • Більче-Золоте • Боришківці • Бурдяківці • Вербівка • Верхняківці • Вигода • Висічка • Вільховець • Вовківці • Гермаківка • Глибочок • Горошова • Грабівці • Гуштин • Гуштинка • Дзвенигород • Дзвинячка • Дністрове • Дубівка • Жилинці • Завалля • Залісся • Залуччя • Збриж • Збручанське • Зелене • Іване-Пусте • Іванків • Козаччина • Констанція • Королівка • Кривче • Кудринці • Ланівці • Латківці • Лосяч • Михайлівка • Михалків • Монастирок • Мушкарів • Мушкатівка • Нивра • Озеряни • Окопи • Олексинці • Панівці • Пилатківці • Пилипче • Пищатинці • Підпилип'я • Сапогів • Сков'ятин • Слобідка-Мушкатівська • Стрілківці • Трійця • Трубчин • Тулин • Турильче • Урожайне • Устя • Худиківці • Худіївці • Цигани • Шершенівка • Шишківці • Шупарка • Юр'ямпіль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кудринці_(Борщівський_район)&oldid=25240690