Кудринці (Борщівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кудринці
Герб села Кудренцы.gif
Герб
Кудринецький замок
Кудринецький замок
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Борщівський район
Рада Кудринецька сільська рада
Код КОАТУУ 6120884201
Основні дані
Засноване кінець XV століття
Населення 1582
Поштовий індекс 48750
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°36′53″ пн. ш. 26°17′16″ сх. д. / 48.61472° пн. ш. 26.28778° сх. д. / 48.61472; 26.28778Координати: 48°36′53″ пн. ш. 26°17′16″ сх. д. / 48.61472° пн. ш. 26.28778° сх. д. / 48.61472; 26.28778
Водойми Збруч
Місцева влада
Сільський голова Чорний Володимир Іванович[1]
Карта
Кудринці. Карта розташування: Україна
Кудринці
Кудринці
Кудринці. Карта розташування: Тернопільська область
Кудринці
Кудринці

CMNS: Кудринці у Вікісховищі

Ку́дринці — село Борщівського району Тернопільської області, розташоване на правому березі Збруча. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Мельнице-Подільської селищної громади.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на відстані 367 км від Києва, 115 км — від обласного центру міста Тернополя та 27 км від районного центру міста Борщів.

Історія[ред. | ред. код]

Кудринецький замок, 1991 р.

На околицях села виявлено поселення трипільської культури етапу В. Поселення розміщене в урочищі Поле Гончариха, на північ від села, недалеко від замку. Виявив у 1900-х роках Карел Гадачек, у 1915 р. оглянув П. В. Сюзов. На поверхні зібрано уламки кераміки та глиняні схематизовані статуетки. Матеріал зберігається в КАМ. Інституті етнографії АН СРСР та ЛІМ[2][3].

Поблизу села також відкрито пам'ятки північно-фракійських племен, які заселяли X ст. до н. е. Західне Поділля.

Кудринці відомі з кінця XV ст. В 1518 році поселення отримало міські права.

Монастир монахинь василіянок[ред. | ред. код]

У 1896—1947 рр. в селі існував монастир монахинь василіянок, зафундований власником Кудринців Іваном Дашкевичем і його дружиною Кароліною (фундаційний акт від 9 лютого 1896 р.) з обов'язком утримувати капелана і 12 убогих, які не можуть заробити собі на прожиток. Монастир був філією від Станіславівського монастиря сестер василіянок[4]. Після Другої світової війни з монастиря зробили колгоспну контору, а з початку 1990-х рр. у помонастирському приміщенні діяла швейна фабрика.

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

За даними Антоні Шнайдера, гербом села був родовий знак графів Козьобродських[5] «Козел І»: у червоному полі срібний козел на зеленій базі.[6]

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[7]:

Мова Число осіб Відсоток
українська 99,62
російська 0,25
білоруська 0,25

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятник Тарасові Шевченку
  • Кудринецький замок
  • Пам'ятник Тарасові Шевченку (1991)
  • Пам'ятний знак воїнам-землякам, які загинули в роки Другої світової війни
  • Городище Кудринці I давньоруського часу (XII—XIII ст.)
  • Поселення Кудринці II трипільської культури (IV-кінець III тис. до н. е.)
  • Поселення Кудринці III черняхівської культури (кін. II- поч. V ст. н. е.)
  • Вал Траяна Кудринці IV
  • Силурійські відклади в Кудринцях

Охорона природи[ред. | ред. код]

Село межує з національним природним парком «Подільські Товтри».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Органи місцевого самоврядування в області станом на 2 квітня 2009р.
  2. Мовша Т. Г. Середній етап трипільської культури Археологія УРСР. — К.: Наукова думка, 1971. — С. 169.
  3. Археологічні пам'ятки Української РСР. — К.: Наукова думка, 1966. — стор. 313
  4. Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — С. 73.
  5. Козєбродських
  6. Українська геральдика
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  8. Дуда І. Капустинський Олександр Осипович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 30. — ISBN 966-528-199-2.
  9. Указ президента України № 731/2019

Література[ред. | ред. код]

  • Алексієвець М. М., Бармак М. В., Грищук М. В. Та ін. Тернопілля: сторінки історії. — Тернопіль, 1995.
  • Археологія Української РСР: в 3-х т. — К., 1971.
  • Бармак М. В., Бармак О. Я. Наш край — Тернопільщина. — Тернопіль, 1998.
  • Пам'ятники містобудування і архітектури Української РСР.— «Будівельник», 1983—1986 рр.
  • Цьорох Соломія, ЧСВВ. Погляд на історію та виховну діяльність монахинь василіянок. — 2-ге видання: Рим 1964. — 254 С.
  • Шот М. Замок на мармурі  // Урядовий кур'єр. — 2008. — 7 червня;
  • Шот М. На пагорбі долі / Микола Шот. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2013. — С. 134-137.
  • Kudryńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 846. (пол.) — S. 846—847. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]