Кужельна Надія Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Надія Василівна Кужельна
Надежда Васильевна Кужельная
Дата народження 6 листопада 1962(1962-11-06) (61 рік)
Місце народження сел. Алексєєвське, Алексєєвський район Татарська АРСР
Країна: Росія
Alma mater: Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Московський авіаційний інститут
Спеціальність: льотчик, космонавт
Нагороди:
Jubilee Medal «100 Years of Civil Aviation in Russia»

Надія Василівна Кужельна (нар. 6 листопада 1962 року, сел. Алексєєвське, Алексєєвський район Татарська АРСР — російський космонавт-випробувач, 12-й набір НВО «Енергія». Досвіду космічних польотів не має. 2004 року, після звільнена з посади космонавта-випробувача, працювала пілотом компанії «Аерофлот».[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Діяльність до зарахування в загін космонавтів[ред. | ред. код]

Надія Кужельна народилась 6 листопада 1962 року в Татарстані, у дитячому віці переїхала з батьками в Україну. У 1981 році закінчила Криворізьку середню школу № 86. У 1984 році закінчила 3-й курс Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту і перевелась у Московський авіаційний інститут з втратою одного курсу. у 1988 році закінчила МАІ з кваліфікацією інженера-системотехніка за фахом «Динаміка польоту та управління»[2].

З 31 травня 1988 року — інженер 178-го відділу, з 21 грудня 1989 року — 103-го відділу, з 1 травня 1990 року — 33-го відділу. З 1 листопада 1990 року — інженер-математик 33-го відділу НВО «Енергія». Розробляла проектну документацію та програмне забезпечення наукової апаратури ОС «Мир».

Служба в загоні космонавтів[ред. | ред. код]

У 1993 році пройшла медичну комісію в Інституті медико-біологічних проблем (ІМБП) та отримала допуск Головної медичної комісії (ГМК) до спецтренувань. 1 квітня 1994 року рішенням Державної міжвідомчої комісії (ГМВК) відібрана в загін космонавтів РКК «Енергія». 16 червня 1994 року наказом Державного комітету оборонної промисловості № 169 призначена на посаду кандидата в космонавти-випробувачі загону космонавтів РКК «Енергія» (відділ 291). З літа 1994 по квітень 1996 року проходила загальнокосмічну підготовку в ЦПК ім. Ю. А. Гагаріна. 25 квітня 1996 року після здачі заліків рішенням Міжвідомчої кваліфікаційної комісії присвоєна кваліфікація «космонавт-випробувач».

13 червня 1996 року наказом генерального директора РКА № 83 була призначена на посаду космонавта-випробувача загону космонавтів РКК «Енергія» (відділ 291). У червні-вересні 1996 року проходила підготовку в складі групи космонавтів за програмою ОС «Мир». З жовтня 1996 по липень 1997 року проходила підготовку в складі групи космонавтів за програмою МКС. 28 липня 1997 року рішенням ГМВК була затверджена бортінженером основного екіпажу 1-ї російської експедиції відвідування МКС (з метою випробування корабля «Союз ТМА» і заміни транспортного корабля «Союз» — програма «МКС-Таксі» (МКС-Т)) разом з Талгатом Мусабаевым. З серпня 1997 р. по листопад 1998 року проходила підготовку за програмою «МКС-Т» в складі групи. 21 листопада 1998 року перервала підготовку через декретну відпустку, пов'язану з народженням дитини. Вийшла з декретної відпустки у квітні 1999 року. З 12 травня 1999 року знову проходила підготовку бортінженера основного екіпажу 1-ї російської експедиції відвідування МКС за програмою «МКС-Т» (ЕП-1). До травня 2000 року разом з Талгатом Мусабаевым (позивний — «Дербент-2»), а з 20 липня 2000 року — разом з Віктором Афанасьєвим (позивний — «Дербент-2»).

У грудні 2000 року виведена з основного екіпажу у зв'язку з переформуванням екіпажів: у зв'язку з призначенням 28 грудня 2000 року нового складу основного екіпажу (Талгат Мусабаєв — Юрій Батурин). У травні 2001 року — призначена бортінженером у 2-й (дублюючий екіпаж) 2-ї експедиції відвідин МКС разом з Сергієм Залетіним. З травня по жовтень 2001 року проходила підготовку до польоту за програмою 2-ї російської експедиції відвідування МКС (ЕП-2). 21 жовтня 2001 року входила в дублюючий екіпаж ТК «Союз ТМ-33» (позивний — «Єнісей-2»), дублювала Костянтина Козєєва.

27 травня 2004 року наказом керівника Федерального космічного агентства (ФКА) була звільнена з посади космонавта-випробувача у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років[3].

Подальша діяльність[ред. | ред. код]

У 2004 році закінчила Ульяновське вище авіаційне училище. Після закінчення училища працювала в авіакомпанії «Аерофлот» другим пілотом літака Ту-134 (5 років), а потім Airbus А320 і Airbus A330.[1]

Досягнення[ред. | ред. код]

  • 1-й розряд з самольотного спорту (член жіночої пілотажної групи «Ластівки» при ОКБ імені П. О. Сухого)[1]
  • 2-й розряд з планерного спорту
  • 3-й розряд з парашутного спорту

Додаткова інформація[ред. | ред. код]

  • Під час одного з навчальних польотів при виконанні фігури вищого пілотажу на одномісному Су-26 при перевантаженні в 9g через сильний тиск вибило пробку в масляному баці. Ліхтар літака залило густою масляною плівкою. Не покинувши літака, посадила його практично наосліп[4].
  • Літала на літаках Як-52, Як-55, Су-26, Су-29, Л-39, Як-18Т, Ту-134, Airbus А320 і Airbus A330.
  • Є членом клубу «Авіатріса», що об'єднує жінок — членів льотних екіпажів.
  • У жовтні 2002 року брала участь у телешоу «Останній герой».

Родина[ред. | ред. код]

  • Батько — Кужельний Василь Іванович (1937 р.)
  • Мати — Кужельна (Козлова) Людмила Іванівна (1937 р.)
  • Брат — Кужельний Віктор Васильович (1967 р.)
  • Брат — Кужельний Олексій Васильович (1976 р.)
  • Чоловік — Морозов Володимир Георгійович, служив військовим льотчиком, заступником начальника льотної служби Центру підготовки космонавтів ВВС, полковник запасу
  • Дочка — Морозова-Гапонова Катерина Володимирівна (1999 р. н.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Надежда Кужельная - единственная в мире действующая пилотесса, обладающая дипломом космонавта. Российская газета (рос.). Архів оригіналу за 26 жовтня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
  2. Надежда Васильевна Кужельная. www.astronaut.ru. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 23 березня 2019.
  3. Из российского отряда космонавтов ушла последняя женщина. lenta.ru. Процитовано 23 березня 2019.
  4. Надія Василівна Кужельна. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 23 березня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]