Кузеля Зенон Францискович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зенон Францискович Кузеля
Кузеля Зенон Францискович.jpg
Народився 23 червня (6 липня) 1882(1882-07-06)
Поручин, нині Бережанський район, Тернопільська область, Україна
Помер 24 травня 1952(1952-05-24) (69 років)
Париж, Іль-де-Франс, Франція
Місце проживання Бережани, Львів, Чернівці, Відень, Берлін, Мюнхен, Париж
Громадянство
(підданство)
Австро-Угорщина, Веймарська республіка, Третій Райх і Німеччина
Національність українець
Alma mater Львівський університет, Віденський університет
Галузь наукових інтересів філологія, етнографія, музеєзнавство
Заклад Національний музей у Львові
Посада Голова Наукового товариства імені Шевченка в Європі (1949-1952)

Зено́н Франци́скович Кузе́ля (23 червня (6 липня) 1882(18820706), с. Поручин, нині Бережанський район, Тернопільська область, Україна — 24 травня 1952, Париж, Іль-де-Франс, Франція) — український мовознавець, бібліограф, фольклорист, історик, журналіст, етнограф, редактор, видавець, громадський діяч.

Криптоніми: К., З. К., КуЗ. З.; К-я З.; Х.; Ки. та ін.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 6 липня 1882 в с. Поручин (тоді Бережанський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Бережанський район, Тернопільська область, Україна) в сім'ї лісника.

Навчався у Бережанській гімназії. Тут він згуртував гімназійних товаришів у таємний гурток «Молода Україна». На цей час припав початок його діяльності як етнографа-збирача та журналістські проби пера. За його спогадами, десь у 1897 році з метою економії грошей пішки пішов до Львова, щоб купити книг. Також тоді спілкувався з Іваном Фроанком.[1]

Здобувши у Бережанах гімназійну освіту у 1900 році, вступив до Львівського університету. Згодом переїхав до Відня, столиці Австро-Угорщини, продовжив навчання у Віденському університеті, був головою українського студентського товариства «Січ».

Після закінчення університету Зенон Кузеля працював спочатку у Відні, а навесні 1909 року переїхав у Чернівці. Того ж року став дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові.

З початком Першої світової війни він знову переїхав до Відня, займався громадською працею. В 19161920 роках вів культурно-освітню роботу в таборі полонених у Зальцведелі (Німеччина).

Переїхавши до Берліна, працював редактором часопису «Українське Слово» та видань видавництв «Українська Накладня», Ukrainische Kulturberichte та «Українське Слово».

1943 — вийшов з друку великий «Українсько-німецький словник», опрацьований З. Кузелею і Я. Рудницьким (див. Спілка В.).

19441952 — працював у Мюнхені головою Комісії Допомоги Українському Студентству. Ця організація дала допомогу тисячам українських студентів на чужині. Продовжував працю у видавництвах, був співавтором першої частини «Енциклопедії Українознавства» (Мюнхен — Нью-Йорк, 1949).

1949 — був обраний головою Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. В період 1948 –1949 років редагував журнал «Сьогочасне й минуле». 1951 — оселився поблизу Парижа.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Підготував список наукової літератури до праці Володимира Гнатюка «Похоронні звичаї та обряди» (1912), уклав покажчик «З культурного життя України» (1918), давав бібліографічні огляди для наукових видань — українських і зарубіжних. Разом із М. Чайковським упорядкував альманах «Січ» (1908), де опублікував розвідку «Історія віденської Січі», культурологічний нарис «Рік 1918 на Україні» (1918), уклав збірник на пошану Богдана Лепкого «Золота Липа» (1924), бібліографію його творів (вміщена у праці В. Лева «Богдан Лепкий. 1872—1921. Життя і творчість», що вийшла 1976 як один з томів ЗНТІІІ).

Як мовознавець Кузеля розпочав свою діяльність з укладання «Словаря чужих слів» (12 000 слів чужого походження в українській мові), що вийшов у співавторстві з М. Чайковським 1910 у Чернівцях.

Одним із значних досягнень української лексикографії є «Українсько-німецький словник» (Лейпциг, 1943), укладений Кузелею разом з Я.-Б. Рудницьким за участю К. Г. Маєра. Кузеля опрацював у ньому матеріали на літери П — Я, підготував бібліографічний покажчик.

Кузеля — автор праці «Історичний розвиток і сучасний стан українського словникарства» (1947), в якій висловив свої погляди на значення словників і їх роль у культурному житті народу, оцінив словникові видання від давнини до середини 20 ст., охарактеризував працю у галузі лексикографії українських вчених в еміграції.

Твори[ред.ред. код]

Автор наукових праць «Наші сільські оповідачі» (1908), «Борис Грінченко як етнограф» (1910), «Ярмарки на дівчата: Причинок до української етнології», «Причинки до етнографічної діяльності Опанаса Васильовича Маркевича» (1925) та ін.

Окремі видання:
  • Словар чужих слів: 12000 слів чужого походження в українській мові / Зібр. Кузеля З., Чайковський М.; Ред. Кузеля З., — Чернівці, 1910. — 368 с.
  • Кузеля З. Народна духовна культура: [Народні звичаї, народна мистецька творчість] // Енциклопедія українознавства. Заг. частина. Перевид. в Україні. — К., 1994. — С. 228—239.
  • Кузеля З. Народне будівництво // Енциклопедія українознавства. Заг. частина. Перевид. в Україні. — К., 1994. — С. 214—219.
  • Кузеля З. Народні звичаї й обряди, пов'язані з родинним життям // Енциклопедія українознавства. Заг. частина. Перевид. в Україні. — К., 1994. — С. 239—244.
  • Кузеля З. Народне знання // Енциклопедія українознавства. Заг. частина. Перевид. в Україні. — К., 1994. — С. 250—251.
  • Кузеля З. Племінний розподіл і етнографічні групи // Енциклопедія українознавства. Заг. частина. Перевид. в Україні. — К., 1994. — С. 194—199.
  • Кузеля З., Одарченко П. Історія української етнографії // Енциклопедія українознавства. Заг. частина. Перевид. в Україні. — К., 1994. — С. 187—194.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина… — С. 75.

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Бібліографія українського народознавства. У 3-х т. Зібр. і впоряд. М. Мороз. — Львів, 1999. — Т. 1. — Кн. 2. — С. 1027.
  • Винар Л. Наукове товариство ім. Т. Шевченка і Михайло Грушевський: [Згадується про З. Кузелю] // Укр. історик. — 1968. — № 1–4. — С. 41–51.
  • Волинець Н. Ім'я, яке багато скаже // Жайвір. — 1992. — лип. — серп.
  • Гусар Ю. У Чернівцях видавав газету «Україна» [про журналіста. редактора З. Кузел. (23.06.182-24.05.1952] Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2014. — 5 червня (№ 23). — С. 2.
  • Демський М. Ще один із незаслужено забутих // Укр. слово. — 1994. — 30 черв. — (Факти. Спогади. Постаті).
  • Железняк М. Кузеля Зенон Францискович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2016. — ISBN 944-02-3354-X.
  • Караванський С. Не минаймо ніже титли, ніже тії коми // Визвольний шлях. — 1997. — № 1. — С. 98.
  • Качкан В. А., Качкан О. В. Культурологічні візії Зенона Кузелі в епістолах: панорама проблеми //Нев'януча галузка калини: Українські літератори, вчені, громадські діячі — в діаспорі.— К., 2011. — С. 99–113.
  • Ковальчук О., Грузін Д. Кузеля Зенон // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 447. — ISBN 978-966-00-0855-4.
  • Кузеля Зенон // Енциклопедія українознавства. Під ред. В. Кубійовича. — Львів, 1994. — Т. 4. — С. 1225.
  • Кузеля З. Іменний покажчик
  • Мазурак Я. Кузеля Зенон // Літературна Бережанщина: Біогр. довід. — Бережани, 2000. — С. 62–64.
  • Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — 280 с. — ISBN 978-966-457-087-6.
  • Моліцька Г. Про Лепкого він знав усе // Свобода. — 1997. — 16 жовт.
  • Палій В. Професор Зенон Кузеля // Бережанське віче. — 1997. — 21 черв.
  • Пасемко І. Українське дійство у німецькому світі: [З. Кузеля — заступ. голови НТШ] // Всесвіт. — 1996. — № 12. — С. 204.
  • Погребенник Ф. Кузеля Зенон // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К., 1995. — Т. 3. — С. 86.
  • Погребенник Ф. Кузеля Зенон Францискович // Українська мова : енциклопедія. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
  • Савенко В. Наукова діяльність членів історико-філософської секції НТШ в українознавчій сфері: [З. Кузеля та ін.] // Наукові записки. Серія: Історія. — Тернопіль, 1997. — С. 224.
  • Смик Р. Людина, вчений, громадянин, патріот // Жайвір: Літ.-мистец. іст.-краєзнав. альманах. — 1993. — Спец. вип. — С.5.
  • Стасів Б. Син Бережанщини // Бережанське віче. — 1996. — 16 серп.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядкування В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
  • Штокало В. Михайло Грушевський і його учні — історики — вихідці із Тернопільщини // Михайло Грушевський — погляд із сьогодення. — Тернопіль, 1997. — С. 140.

Посилання[ред.ред. код]