Кузнецов Михайло Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кузнецов Михайло Георгійович
Кузнецов Михайло Георгійович 1938.jpg
Народився 1904
Миронівка, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 22 березня 1958(1958-03-22)
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (dark version).svg СРСР
Діяльність політик
Учасник Німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d] і депутат Верховної Ради УРСР[d]
Військове звання генерал-майор
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна — 1948Орден Червоного Прапора  — 1945Орден Червоного Прапора  — 1945Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1945
Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «За оборону Одеси»
Медаль «За оборону Севастополя»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Миха́йло Гео́ргійович Кузнецо́в (1904, Миронівка, Російська імперія — 22 березня 1958(1958-03-22)) — радянський державно-партійний діяч. Перший секретар Ізмаїльського обкому КП(б)У (1940–1941), перший секретар Чернігівського обкому КП(б)У (1943–1948). Депутат Верховної Ради СРСР I та II скликань. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Із 1925 року — в Київській губернській надзвичайній комісії (ЧК). Перебував на комсомольській роботі, вибирався секретарем Ново-Шепелицького районного комітету комсомолу Малинського округу.

Член ВКП(б) з 1927 року. У 1927 році закінчив школу радянського та партійного будівництва у Києві.

1928–1937 роки — на профспілковій, редакційній, партійній роботі (Київська, Чернігівська область). З 1937 по 1938 рік — 1-й секретар Грем'яцького районного комітету КП(б) України (Чернігівська область). З 1938 по грудень 1939 — секретар Чернігівського міського комітету КП(б)У. 17 грудня 1939 — серпень 1940 року — 2-й секретар Чернігівського обласного комітету КП(б)У.

Від серпня 1940 року до початку німецько-радянської війни — 1-й секретар Акерманського (Ізмаїльського) обласного комітету КП(б) України.

У Червоній армії: з 1941 року — член Військової ради Приморської армії; з 1942 року — член Військової ради Воронезького фронту, генерал-майор інтендантської служби; до вересня 1943 року — член Військової ради Волховського фронту, генерал-майор інтендантської служби.

Від 12 вересня 1943 до 1948 року — 1-й секретар Чернігівського обласного КП(б) України.

Після 1948 року — на господарській роботі.

Помер 22 березня 1958 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • орден Леніна (1948)
  • два ордени Червоного Прапора (1945, 1945),
  • орден Вітчизняної війни I ступеня (1945, за успішне виконання плану хлібозаготівлі 1944 року),
  • орден Трудового Червоного Прапора
  • медалі, у тому числі медалі «За оборону Одеси», «За оборону Севастополя».

Посилання[ред. | ред. код]

  • Кузнецов Михаил Георгиевич // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)
  • Кузнецов Михайло Георгійович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 113–114.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 55.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.