Кузьмінський Володимир Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузьмінський.
Кузьмінський Володимир Олександрович
Народився 15 квітня 1972(1972-04-15) (51 рік)
Токарівка, Жмеринський район, Вінницька область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність менеджер проєктів, лідер спільноти, науковець, журналіст, викладач університету
Alma mater геологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1998) і економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1998)
Науковий ступінь кандидат економічних наук

Володимир Олександрович Кузьмінський (народився 15 квітня 1972 року в селі Токарівка Жмеринського району Вінницької області) — український проєктний менеджер вищої ланки, науковець і експерт у галузі соціальної політики, розвитку соціальних послуг та забезпечення прав дитини, громадський діяч, журналіст. Автор книг і посібників, кандидат економічних наук.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї робітників. Батько — Кузьмінський Олександр Лук'янович народився 03 березня 1939 року в селі Токарівка Жмеринського району Вінницької області — столяр, будівельник. Працював у Чернятинському радгоспі-технікумі. Помер 27 січня 2020 року. Мати — Кузьмінська Галина Іванівна народилася 14 березня 1942 року у тому ж селі. Працювала у Чернятинському радгоспі-технікумі. Померла 15 квітня 2023 року.

У 1989 закінчив Чернятинську середню школу Жмеринського району Вінницької області з золотою медаллю.

З 1990 по 1992 проходив військову службу в 336 гвардійському з'єднанні морської піхоти в м. Балтійськ Калінінградської області. Службу закінчив у званні старший сержант.

З 1992 по 1993 навчався на підготовчому відділенні Київського національного університету імені Тараса Шевченка. В 1993 вступив на геологічний факультет цього університету, а з 1995 паралельно навчався на економічному факультету університету. Пройшов підготовку в Військовому інституті університету, атестований на звання лейтенанта.

У червні 1998 закінчив економічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Менеджмент у виробничій сфері» й здобув кваліфікацію бакалавра з менеджменту (диплом з відзнакою), а також геологічний факультет за спеціальністю «Гідрогеологія та інженерна геологія» (диплом з відзнакою). Зарахований в магістратуру економічного факультету, яку закінчив (диплом з відзнакою) у червні 1999 року за спеціальністю «Менеджмент організацій» та здобув кваліфікацію магістра з менеджменту.

З жовтня 1999 по листопад 2002 навчався в аспірантурі Київського національного університету імені Тараса Шевченка на кафедрі менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності. У 2005 році захистив кандидатську дисертацію з присудженням наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності «Організація управління, планування та регулювання економікою».

Після навчання в університеті працював на підприємстві з іноземними інвестиціями «Імперія — 97». З 2000 року по 2010 рік працював у Представництві благодійної організації «Кожній дитині» в Україні (EveryChild, UK). Роботу у Представництві розпочав на посаді помічника менеджера проєктів. У 2001 став менеджером проєктів, а у січні 2002 року призначений директором Представництва. У 2010 році провів локалізацію Представництва і створення на його базі Міжнародної благодійної організації "Партнерство «Кожній дитині».

У 2010 році затверджений Представництвом Європейського Союзу як керівник проєкту ЄС «Технічна допомога програмі підтримки секторальної політики в галузі соціального захисту — Компонент з надання послуг Таджикистану»[1]. Проєкт впроваджувався консорціумом, який очолювала консалтингова компанія — «Оксфорд полісі менеджмент» (Oxford Pocily Management). Основна мета даного проєкту полягала у наданні підтримки Міністерству праці та соціального захисту населення Республіки Таджикистан у розвитку та вдосконаленні системи надання соціальних послуг в Таджикистані. Проєкт завершив свою діяльність у квітні 2013 року й визнаним найуспішнішим проєктом ЄС в Таджикистані.

З січня 2014 по травень 2019 року працює штатним працівником консалтингової компанії «Оксфорд полісі менеджмент» на посаді консультанта, а згодом — старшого консульта компанії з питань соціального захисту і розвитку соціальних послуг. За час роботи у штаті ОПМ реалізував три поспіль проєкти ЄС у Киргизькій Республіці, два з яких на посаді керівника проєкту:[2]

  • Січень 2014 — грудень 2015 року — ключовий експерт проєкту ЄС «Технічна допомога Програмі підтримки секторальної політики — Соціальний захист та управління державними фінансами»;
  • Лютий-грудень 2016 року — керівник проєкту «Контракт на реформування сектора соціального захисту, Киргизстан»;
  • Січень 2017 — березень 2020 року — керівник проєкту «Технічна підтримка реалізації контракту з реформування сектора соціального захисту, Киргизстан» .
Керівник проекту «Реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей у Тернопільській області» Володимир Кузьмінський під час зустрічі з головою обласної державної адміністрації Володимиром Трушем. Травень 2020.[3]

Працював як консультант для регіональних та національних урядів Киргизстану (2007, 2013—2020), Казахстану (2016), Молдови (2014—2015), Зімбабве (2013—2014), Вірменії (2013), Таджикистану (2009, 2010—2013)[4], Узбекистану (2008—2009)[5][6], Гаяни (2009), Росії (2009—2010), України (2000—2010, з 2019). Основні реалізовані проєкти:

  • Низка проєктів Програми підтримки секторальної політики у галузі соціального захисту і управління державними фінансами — Киргизстан (2013—2020, ключовий експерт з соціального захисту та керівник проєкту);
  • Підтримка впровадження системи моніторингу та оцінки діяльності інтегрованих соціальних служб у Вірменії (2013, старший консультант з соціального захисту та керівник проєкту);
  • Проєкт ЄС «Технічна допомога програмі підтримки секторальної політики в галузі соціального захисту — Компонент з надання послуг Таджикистану» (2010—2013, керівник проєкту);
  • Попередження вилучення дітей із сімейного середовища шляхом впровадження механізму гейткіпінгу в Україні (Україна, 2009—2010, керівник проєкту);
  • Підтримка розвитку пілотних служб підтримки сім'ї на рівні громади та національної стратегії деінституціоналізації (Узбекистан, 2008—2009, керівник проєкту)[5][6];
  • Попередження розміщення дітей раннього віку в інтернатні заклади (Україна, 2007—2010, директор проєкту);
  • Проєкт ЄС «Розвиток інтегрованих соціальних служб для вразливих сімей і дітей» (Україна, 2005—2007, заступник директора проєкту);
  • Створення спеціалізованих соціальних служб супроводу сімейних форм опіки (Україна, 2002—2010, директор).

З червня 2019 — асоційований старший консультант «Оксфорд полісі менеджмент». З січня 2019 року — керівник проєкту щодо надання консультаційних послуг «Розробка та впровадження регіонального плану стосовно збільшення обсягів надання послуг з догляду на сімейній основі (реформування закладів інституційного догляду та виховання дітей у Тернопільській області)» Міністерства соціальної політики України в рамках проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», що здійснюється за фінансової підтримки Світового банку[7][8]. За період з 1 січня 2019 року по 1 липня 2020 року завдяки проєкту в Тернопільській області кількість дітей в інтернатних закладах зменшилася на 35,5 %, тобто з 1407 до 908 дітей, які цілодобово там перебувають[9].

Рідна мова — українська. Вільно володіє англійською і російською мовами. Італійська на розмовному рівні.

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Брав участь у становленні органів студентського самоврядування в Київському університеті імені Тараса Шевченка. В 1997 році був обраний заступником Голови Студентського Парламенту Київського національного університету імені Тараса Шевченка з природничих факультетів. В лютому 1998 став депутатом Молодіжного парламенту України та був обраний Міністром фінансів Молодіжного уряду.

У 1998 ініціював з боку Студентського Парламенту створення інформаційного мобільного центру з прав дитини (Ukrainian Children's Rights Mobile Project) за сприяння дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ та Уряду Великої Британії.

З 2004 року — член Міжнародної організації з прийомної опіки International Foster Care Organization (IFCO)[10], Велика Британія. У 2011—2017 роках член правління IFCO, 2011—2015 роки — Президент IFCO[11].

З 2006 року до нині член Мережі задля кращої опіки (Better Care Network), глобальної мережі, яку підтримує ЮНІСЕФ, член консультативної групи[12].

У 2010 локалізував в Україні Представництво благодійної організації «Кожній дитині» (EveryChild, UK) і створив на його базі Міжнародну благодійну організацію "Партнерство «Кожній дитині».

Журналістика[ред. | ред. код]

Головний редактор інформаційного журналу «Права дітей» (з часу його заснування у 2004. Реєстраційне свідоцтво КВ No9465 від 28.12.2004).[13]

Науково-педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

  • З 2008 до 2009 — заступник директора з досліджень та міжнародних зв'язків Інституту соціальної роботи та управління Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова.
  • З 2008 до 2011 — університетський інститут Курта Боша (Institute Universitaire Kurt Bosch (IUKB), Сіон, Швейцарія, Лектор магістерської програми з прав дитини.
  • З 2008 до 2017 — доцент кафедри соціальної політики Інституту соціальної роботи та управління Національного педагогічного університету ім. М.Драгоманова (неповна зайнятість).
  • З 2017 до нині — запрошений лектор університету Бонн-Рейн-Зіг (Bonn-Rhein-Sieg[14]), Бонн, Німеччина.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Публікації[ред. | ред. код]

Є автором книжок, наукових і практичних статей в Україні і за кордоном, переважно з питань соціальної роботи та захисту прав дітей:

  1. Социальная работа с семьями и детьми: ответы на актуальные вопросы пособие / авт.-сост.: Ж. В. Петрочко, В. А. Кузьминский, З. П. Кияница. — Бишкек: Мультипринт, 2020. — 268 с.
  2. Кейс-менеджмент: технология индивидуального сопровождения пользователя социальных услуг. Методическое пособие / Авт.- состав.: Зверева И. Д., Кияница З. П., Кузьминский В. А., Лукашов С. С. и др. — Душанбе: ООО «Контраст», 2013. — 90 с.
  3. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери / Авторський склад: Алексєєнко Т. Ф., Бех І. Д., Кузьмінський В. О. та ін./ За заг. ред. проф. І. Д. Звєрєвої. — Київ, Сімферополь: Універсум, 2012, — 536 с. (рекомендовано Міністерством освіти і науки України)
  4. Краткий таджикско-русский энциклопедический словарь по социальной работе / Бахромбеков В. А., Безпалько О. В., Кузьминский В. А., Шоисматуллоев Ш. Ш. и др./Под общей ред. проф. Зверевой И. Д. — 2-е дополн. изд. — Душанбе: ООО «Контраст», 2013. — 568 с.
  5. Звєрєва І. Д., Кияниця З. П., Кузьмінський В. О., Петрочко Ж. В. Оцінка потреб дитини та її сім'ї: від теорії до практики: Навч. посіб. у 2-х част. — К.: Задруга, 2011. — Част. I. — 224 c. (рекомендовано Міністерством освіти і науки України).
  6. Звєрєва І. Д., Кияниця З. П., Кузьмінський В. О., Петрочко Ж. В. Оцінка потреб дитини та її сім'ї: від теорії до практики: Навч. посіб. у 2-х част. — К.: Задруга, 2011. — Част. II. — 286 c. (рекомендовано Міністерством освіти і науки України).
  7. Сімейно орієнтована соціальна робота: практичні аспекти. Конспект лекцій / За заг. ред. В. О. Кузьмінського, С. С. Лукашова — К.: Молодь, 2010. — 128 с.
  8. Інтегровані соціальні служби: теорія, практика, інновації: навч.-метод. комплекс / Авт.-упоряд.: О. В. Безпалько, І. Д. Звєрєва, В. О. Кузьмінський та ін. / За заг. ред. І. Д. Звєрєвої, Ж. В. Петрочко. — К.: Фенікс, 2007. — 528 с. (рекомендовано Міністерством освіти і науки України).
  9. Кузьмінський В. О. Управління неприбутковою організацією. — К.: Логос, 2006. — 170 с.
  10. Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах: Методичний посібник / Авт.-упоряд.: І. Д. Звєрєва, В. О. Кузьмінський та ін. — К.: Держсоцслужба, 2006. — 104 с.
  11. Кузьмінський В. О. Представлення і відстоювання інтересів, механізм побудови громадянського суспільства. — Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Соціально-правовий захист дітей, позбавлених батьківської опіки»// Зб. «Науковий вісник» УжНУ. Серія «Педагогіка. Соціальна робота». — № 9. — Ужгород: УжНУ, 2005 — С. 52–55.
  12. Прийомна сім'я: методика створення і соціального супроводу: Науково-методичний посібник/ Г. М. Бевз, В. О. Кузьмінський, О. І. Нескучаєва та ін. — К.: Центр стратегічної підтримки, 2003. — 92 с.
  13. Соціальні служби — родині: розвиток нових підходів в Україні / Авт.-упоряд.: С. Б. Бондар, І. М. Грига, В. О. Кузьмінський та ін./ За ред. І. М. Григи, Т. В. Семигіної. — К.:, 2003. — 127 с.
  14. Кузьмінський В. О. Формування інвестиційних ресурсів фінансово-промислових груп на засадах фінансового лізингу // Банківська справа. — 2003. — № 3(51). — С. 72 — 77.
  15. Кузьмінський В. О. Інноваційно-інвестиційний потенціал фінансово-промислових груп // Фінанси України. — 2003. — № 6. — С. 114—123.
  16. Стеченко Д. М., Кузьмінський В. О. Фінансово-промислові групи в умовах трансформації економіки // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». Вип. 66–67. — 2003. — С. 25 — 27.
  17. Стеченко Д. М., Кузьмінський В. О. Організація взаємодії структурних елементів фінансово-промислової групи у здійсненні інноваційної діяльності // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. — 2003. — № 1(5). — С. 228—234.
  18. Кузьмінський В. О. Теоретичні основи інтеграції капіталів // Фінанси України. — 2003. — № 2. — С. 124—132.
  19. Кузьмінський В. О. Науково-методичні засади оцінки діяльності інтегрованих корпоративних структур // Фінанси України. — 2002. — № 10. — С. 120—130.
  20. Кузьмінський В. О. Фінансово-промислові групи та їх роль у розвитку інноваційної діяльності // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка». Вип. 55-57. — 2002. — С. 17 — 20.
  21. Кузьмінський В. О., Кузьмінська О. О. Роль фінансових інститутів у формуванні інтегрованих корпоративних структур // Теорії мікро-макроекономіки. Зб-ник праць проф.-викл. складу і асп. Вип. 4. — К.: АМУ. — 2000. — С. 86 — 89.
  22. Кузьмінський В. О. Інноваційно-інвестиційний потенціал інтегрованих корпоративних структур. — К.: Центр стратегічної підтримки, 2003 — 76 с.
  23. Кузьмінський В. О. Особливості формування інноваційної інфраструктури фінансово-промислових груп // Управління організацією: регіональні аспекти. Матеріали X міжнародної наук.-практ. конф. — К.: Політехніка. — 2002. — С. 166—167.
  24. Кузьмінський В. О. Особливості управління фінансово-промисловими групами // Менеджмент та маркетинг: досягнення і перспективи. Матеріали IX Всеукр. наук.-практ. конф. — К.: Політехніка. — 2002. — С. 138.
  25. Кузьмінський В. О. Актуальні аспекти формування корпоративної структури економіки // Зб-ник матер. першої міжнародної наук.-практ. конф. «Сучасні проблеми управління». — К.: Політехніка. — 2001. — С. 55 — 56.
  26. Стеченко Д. М., Кузьмінський В. О., Ступак О. П. Розвиток корпоративних структур в економіці України: аспекти управління та регулювання // Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть. Матеріали VIII міжнародної наук.-практ. конф. — К.: Політехніка. — 2001. — С. 225.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Соціальні послуги в Таджикистані (англійською) . Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  2. ↑ Європейський Союз (російською) . Міністерство праці та соціального розвитку. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  3. ↑ На Тернопільщині на 28,2 % зменшилася кількість дітей в інтернатних закладах. Тернопільська обласна державна адміністрація. 28 травня 2020. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  4. ↑ The role of an integrated service design and monitoring tool in the modernisation of social care in Tajikistan (англійською) . Ingenta Connect.
  5. ↑ а б «Family and Child Support Services» project in Uzbekistan, ЮНІСЕФ[недоступне посилання]
  6. ↑ а б робота в Узбекистані. Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  7. ↑ Володимир Кузьмінський, керівник проєкту Мінсоцполітики. Укрінформ. 1 червня 2020. Архів оригіналу за 25 червня 2020.
  8. ↑ Ліна Тесленко. З 2026 в Україні інтернатів не повинно бути // «Україна молода». — № 24 червня 2020. — С. 8-9.
  9. ↑ Лариса Миргородська (6 серпня 2020). Завдяки пілотному проєкту в інтернатах Тернопільщини дітей поменшало на третину. Газета «День». Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 6 серпня 2020.
  10. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 13 березня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  11. ↑ Jean Anne Kennedy. (PDF) Ensuring the Rights of the Child, and Family-Centred Services - Conference Proceedings (IFCO 2014) (англійською) . Academia.edu. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  12. ↑ Childonomics: A Conceptual Framework (англійською) . Better Care Network. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  13. ↑ Журнал "Права дітей". Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 25 липня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Посвідчення Нр. 882 від 24 лютого 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кузьмінський_Володимир_Олександрович&oldid=40811417