Кукли (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кукли
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Маневицький
Рада/громада Куклинська сільська рада
Код КОАТУУ 0723683601
Основні дані
Засноване 1569
Населення 935
Площа 2,07 км²
Густота населення 403,38 осіб/км²
Поштовий індекс 44640
Телефонний код +380 3376
Географічні дані
Географічні координати 51°13′28″ пн. ш. 25°38′53″ сх. д. / 51.22444° пн. ш. 25.64806° сх. д. / 51.22444; 25.64806Координати: 51°13′28″ пн. ш. 25°38′53″ сх. д. / 51.22444° пн. ш. 25.64806° сх. д. / 51.22444; 25.64806
Середня висота
над рівнем моря
173 м
Водойми Оконка, струмок Підгорець
Місцева влада
Адреса ради 44640, Волинська обл., Маневицький р-н, с.Кукли, вул.Гірка,2 , тел. 9-63-19
Карта
Кукли. Карта розташування: Україна
Кукли
Кукли
Кукли. Карта розташування: Волинська область
Кукли
Кукли
Мапа

Кукли́ — село в Україні, в Маневицькому районі Волинської області. Населення становить 935 осіб.

Село Кукли розташоване у центральній частині Маневицького району, на південь (4 км) від траси міжнародного значення «Київ — Варшава».

Історія[ред. | ред. код]

Найраніша відома згадка про село Кукли датується 1559 р. У той час воно входило до складу великої земельної власності знаного князівського роду Чорторийських. “Словник географічний Королівства Польського” подає Кукли як володіння князя Михаїла Четвертинського, який “платив за село від 8 димів (дим — будинок, оселя, двір), а в 1583 році його вдова — від 8 димів і 5 городників”. Стосовно походження назви села існує дві версії її виникнення.

Першою, та найвірогіднішою видається версія про бур'ян «кукіль», який був широко розповсюджений на території села. Спочатку «Кукіль» згодом «Куколь», і пізніше «Куклі».

Також припускаєть, що стосунок сюди може мати литовське слово «koklis» що означає «кахля».

І Світова війна

Під час Першої світової в північних околицях Куклів, як свідчать історики, загинуло близько 400 солдат російської армії. Де точно, ніхто не знає, та й не шукали. Бо під час наступу австро-угорських військ мешканці села тікали далі, за Стир, залишаючи рідні місця, а тих кілька сімей, що залишилося, потрапило в полон, і їх вивезли. Село і церква були дощенту зруйновані, спалені.

Калинівська трагедія

Біля Куклів був хутір Калинівка, який складався із 4-5 хат. Упівці під час війни постійно застерігали їх, щоб не мали зв'язків із партизанами. А як тут не мати? Коли самі приходять до хати… Упівці змушували їх тоді виселитися. А куди ж хуторяни мали йти, коли тут усе було рідним? Так-от, у серпні 1943-го хтось  підпалив хати хуторян. А там — і діти, і жінки. Люди були впевнені, що це діло рук комарівської боївки УПА. Поховання 17 загиблих селян було велелюдним, особливо людей жахнула смерть вагітної жінки, яка десь от-от мала народити. До цього часу в центрі села поряд із монументом загиблим воїнам зберігся хрест пам'яті невинно убитим калинівцям.

Природні умови[ред. | ред. код]

Клімат тут помірно-континентальний, вологий, із м'якою зимою, нестійкими морозами, частими відлигами, нежарким літом, значними опадами, затяжними восени та навесні.

Найпониреніші дернові ґрунти залягають на зандрових рівнинах, заплавах річок та обширних пониженнях біля боліт. Село з усіх сторін оточене лісами їх площа 1785 га., найпоширеніші мішані, дубово — грабові ліси, вільхові та незначна частина хвойних.

Водойми[ред. | ред. код]

За селом, на півдні, протікає річка Оконка що є притокою Стиру, та бере свій початок від Оконських джерел. Вся територія села пронизана канавами, що були викопані під час меліорації у 80-х роках. До цього ж, все село було оточене водою, що давало населенню можливість займатися промислом ловлі риби, особливо в'юнів.

Флора[ред. | ред. код]

Рослинний світ села представлений багатьма видами рослин. Багато з яких мають цілющі властивості, ще й досі селяни використовують їх для покращення свого здоров'я. Справжню проблему для ведення сільського господарства створює рослина золотушник канадський, за останні роки швидко розповсюдився на території.

Фауна[ред. | ред. код]

Тваринний світ села представлений великою кількістю тварин, характерних для даного регіону. До меліорації, яка відбувалась у 80-х роках минулого століття, село було надзвичайно багате на різну дичину, однак через осушення території, та вирубку лісів її кількість значно зменшилась. На території зустрічаються представники «Червоної книги» а саме: видра річкова, норка європейська, жовна зелена, журавель степовий. Самі ж селяни здавна любили природу, та й досі ведуть активну роботу спрямовану на її покращення.

Село сьогодні[ред. | ред. код]

На сьогоднішній день у селі проживає 935 особин. Воно поділене на 7 вулиць. Особливим у селі є його центр, де зосереджені найважливіші його об'єкти: Куклівська сільська рада, медичний пункт, дитячий садочок, будинок культури, храм Архангела Божого Михаїла, 11-річна школа, стадіон, поштове відділення, пам'ятник «Загиблим воїнам односельчанам у ІІ Світовій війні» та автозупинка. У селі прокладено асфальтну дорогу, та майже на кожній вулиці проведене освітлення. Основною роботою селян є ведення власного господарства, значна частка працює на державних роботах, деякі ж виїзджають на сезонні роботи до Польщі.

Релігія[ред. | ред. код]

У селі Кукли діє Свято - Михайлівський храм. Як тільки Україна здобула незалежність, у 1992 році в Куклах зібрався сільський сход, на якому вирішили збудувати нову церкву на місці зруйнованої. 16 жовтня 1997 року було освячено місце забудови майбутнього храму.Будували місцеві майстри. 21 листопада 1998 року, коли церква відзначає Собор архістратига Михаїла та інших небесних сил безплотних, було врочисто відкрито новий Свято-Михайлівський храм у Куклах.

Люди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]