Куколд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Куколд (англ. Cuckold) — фетишистська сексуальна практика, в якій один з подружжя є співучасником сексуальної «невірності» іншого. Основним прихильником фантазії майже завжди є чоловік: саме він переконує свою дружину брати участь в його фантазії, хоча деякі куколди можуть воліти, щоб дружина сама ініціювала цю ситуацію.

Історія терміна[ред. | ред. код]

1815 р. — французька карикатура, що зображає чоловіків і жінок з рогами

Слово куколд походить від англійського слова cuckold, яке означає обманутого дружиною чоловіка. У західних традиціях куколдів іноді називають «ті, що носять роги куколда» або просто «ті, що носять роги». Це натяк на шлюбні звички оленів, які втрачають своїх дружин, коли їх перемагає інший самець[1]. Це слово часто має на увазі, що чоловік обдурений; що він не знає про невірності своїй дружини і може не знати до тих пір, поки не з'явиться або не виросте дитина, яка явно не від нього (як у випадку з птахами-зозулями)[2]. Воно походить від слова «кук (англ. cuck)» (слабкий або раболіпний чоловік) і від «зозуля» (англ. cuckoo), маючи на увазі її звичку відкладати свої яйця в гнізда інших птахів[3]. Асоціація поширена в середньовічному фольклорі, літературі та іконографії.

Прапор, використаний під час Англійської революції Гораціо Кері у зв'язку з сумно відомими сімейними проблемами графа Ессекса

Перше вживання цього слова в англійській мові зустрічається приблизно в 1250 році в середньовічній поемі-диспуті «Сова і соловей». Це слово було охарактеризовано як надто прямолінійний термін у «Падінні принців» Джона Лідгейта, c. 1440[4]. Дане слово часто використовує Шекспір, описуючи обдурених чоловіків, а також як частина образливих тирад[2].

Жіночий еквівалент куколда — кукквін (cuckquean) вперше з'являється в англійській літературі в 1562 році[5][6], будучи утвореним шляхом додавання жіночого суфікса до слова кук (cuck).

Абревіатура від слова куколд, термін кук (cuck) використовувався альтернативними правими, щоб атакувати мужність противника. Спочатку він був націлений на інших консерваторів, яких альтернативні праві вважали неефективними[7].

Наукова оцінка[ред. | ред. код]

Психологія розглядає фетишизм куколда як варіант мазохізму, коли куколд отримує задоволення від приниження[8][9]. У фрейдистському аналізі фетишизм рогоносця — це еротизації страхів невірності і невдач у чоловічій конкуренції за продовження роду і прихильності жінок.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. E. Cobham Brewer 1810—1897. Dictionary of Phrase and Fable. 1898.
  2. а б Janet Williams[en] (4 July 2009). Cuckolds, Horns and Other Explanations. BBC. Процитовано 2020-10-27. 
  3. Online Etymology Dictionary. Процитовано 19 December 2016. 
  4. An encyclopedia of swearing. ISBN 978-1-317-47677-1. 
  5. Love, Sex, and Marriage: A Historical Thesaurus. ISBN 9042004339. 
  6. A Dictionary of Sexual Language and Imagery in Shakespearean and Stuart Literature. ISBN 9780485113938. 
  7. Stack, Liam (August 15, 2017). Alt-Right, Alt-Left, Antifa: A Glossary of Extremist Language. The New York Times. 
  8. Rufus, Anneli (Jul 29, 2010). The Intellectual Sex Fetish. The Daily Beast. Процитовано August 30, 2012. 
  9. «Cuckolding can also be mixed with other non-monogamous relationship arrangements with which it has substantial overlap such as swinging, open relationships, and polyamory. Again, it is distinguished from these concepts in that cuckold’s thrill in their partner’s acts is specifically masochistic.», Betchen, Stephen J., Magnetic Partners blog post, 11/18/14

Посилання[ред. | ред. код]