Кукурудзяні палички

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кукурузные палочки.JPG

Кукурудзяні палички — харчовий продукт, який представляє собою сформовану і висушену піну, виготовлену на основі спеціально підготовленої кукурудзяної крупи. Іноді під кукурудзяними паличками розуміють аналогічні вироби на основі крохмалемістких круп інших злаків. За типом продукту є сухим сніданком, загальні вимоги щодо виготовлення на території України регламентуються ДСТУ 2903—2005.[1]

Історія появи[ред. | ред. код]

Попередниками появи паличок були кукурудзяні пластівці, винахід яких стався випадково.

У 90-х роках XIX століття брати лікар Келлогг і Вілл Кіт Келлог, власники санаторію «Батл-Крик» у США, недогледіли при приготуванні страви із маїсового борошна. Щоб не викидати отриману кашу (ймовірно, її було дуже багато), вони спробували зробити з неї маїсове тісто, продавивши через ролики. Тісто не вдалося, але вийшли пластівці. В останній спробі врятувати продукт пластівці обсмажили на кукурудзяній олії. Після зняття першої проби інші пластівці також були пересмажені та подані до столу постояльців. Страва мала успіх.

Наступний крок — перехід від пластівців до паличок, був зроблений вже в післявоєнні роки з розвитком технології харчових виробництв. Зокрема це було пов'язано із широким впровадженням екструзії в харчовій промисловості США.

В Україні виробництво кукурудзяних паличок вперше було організовано в 1963 році на Дніпропетровському комбінаті харчових концентратів за технологією і на обладнанні, розроблених В. Я. Крикуновим.

У 80-ті роки з'явилися продукти з інших круп, приготовані за технологією кукурудзяних паличок, наприклад, палички та подушечки з рисової крупи тощо.

У 90-х роках XX століття виробництвом кукурудзяних паличок через простоту технології почали займатися численні кооперативи, тоді ж почалися експерименти по заправці кукурудзяних паличок іншими продуктами (крім цукрової пудри).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Держспоживстандарт України, ред. (2006). ДСТУ 2903:2005. Київ.