Координати: 49°11′7″ пн. ш. 24°48′39″ сх. д. / 49.18528° пн. ш. 24.81083° сх. д. / 49.18528; 24.81083

Кукільники

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кукільники
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Більшівцівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26040010060019072
Основні дані
Засноване 1940[оригінальне дослідження?]
Населення 509
Площа 18,131 км²
Густота населення 28,07 осіб/км²
Поштовий індекс 77143
Телефонний код +380 03431
Географічні дані
Географічні координати 49°11′7″ пн. ш. 24°48′39″ сх. д. / 49.18528° пн. ш. 24.81083° сх. д. / 49.18528; 24.81083
Водойми р. Бибелька
Місцева влада
Адреса ради 77143, с. Кукільники
Карта
Кукільники. Карта розташування: Україна
Кукільники
Кукільники
Кукільники. Карта розташування: Івано-Франківська область
Кукільники
Кукільники
Мапа
Мапа

CMNS: Кукільники у Вікісховищі

Кукі́льники — село Більшівцівської селищної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області.

Історія

[ред. | ред. код]
  • Колишнє містечко, тут була резиденція Кукільницького деканату РКЦ.
  • 1421 року в Кукільниках за сприяння Львівського латинського архієпископа Яна Жешовського було споруджено перший костел.[1]
  • 28 листопада 1435 року в судовому рішенні №51 галицького суду згадується Василь з Кукільників (Kankolnyky)[2].
  • У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква) і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[3].
  • Існував замок, до якого мав стосунок Львівський латинський архієпископ Григорій Сяноцький.
  • У 1870-х роках львівський краєзнавець Антоній Шнайдер склав для містечка Кукільників проект герба: щит розколений: у першій частині на червоному тлі срібна голова осла (герб роду Жешовських "Півкозиць"), у другій — на блакитному тлі сніп куколю з квітами (алегорія назви поселення).
  • У 1900 році в Слободі Кукільницькій проживало 176 українців, які надалі перейшли на римо-католицький обряд.
  • У 1939 році в селі Кукільники проживало 820 мешканців (520 українців, 60 поляків, 220 латинників, 20 євреїв), у селі Слобода Кукільницька — 1250 мешканців (1220 поляків і 30 євреїв)[4].
  • У післявоєнний час Слобода Кукільницька стала місцем поселення лемків з села Більцарева[5].
  • У 1983 р. до Кукільників приєднали Слободу Кукільницьку.[6]
  • 10.08.2016 закрита школа.[7]

Пам'ятки

[ред. | ред. код]
Костел до совітів

Світлини

[ред. | ред. код]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Kąkolniki… — S. 940.
  2. Akta grodzkie i ziemskie [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]… — T. XII. — S. 5.
  3. Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 170 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
  4. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — 205 с. — С. 67.
  5. Анни Гогоц Всі плакали. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 1 грудня 2016.
  6. Міста і села Галицького району: історія, пам'ятки, особистості — Івано-Франківськ, Нова Зоря, 2001 — с. 32
  7. Загальноосвітня школа. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 8 грудня 2020.
  8. Серед заростей і в забутті: На Прикарпатті доживає свого віку старовинний костел. — «Вікна», 2018.06.25. Архів оригіналу за 28 червня 2018. Процитовано 25 червня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]