Кулаков Олексій Геннадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Геннадійович Кулаков
Кумири Олексій кулаков.jpg
Картина «Ідоли» (2000 р.)
Народження 8 червня 1967(1967-06-08) (55 років)
Харків
Країна Україна Україна
Жанр батальний
історичний
ню
побутовий
Навчання Харківське державне художнє училище
ХДАДМ (станковий живопис)
Діяльність художник
Напрямок класицизм
Роки творчості 1993-понині
Звання
Заслужений художник України
Сайт kulakov-papirna.com.ua

Джон Керрі розглядає фото загиблих на Майдані перед картиною «Державотворення».

Олексій Геннадійович Кулаков (нар. 8 червня 1967) — український художник, член НСХУ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у Харкові. Закінчивши місцеві профільні навчальні заклади — художню школу N2 та ХДХУ (1986), був призваний до лав ЗС СРСР (1986—1988). Після демобілізації повернувся до живопису, від 1993-го постійний учасник всеукраїнських та міжнародних виставок. 1995-го закінчив факультет станкового живопису ХДАДМ, серед викладачів були зокрема Адольф Константинопольський та Олександр Хмельницький. По закінченні два роки працював при виші викладачем академічного живопису. Від 1999-го член НСХУ[1]. Від 2000-го, разом із дружиною Наталією Папірною, працював над твором «Державотворення»[2] котрий було розміщено у будинку ВРУ. Від 2003 року отримав звання «Заслуженого художника». 2006-8 працював над спільним україно-польським проектом копіювання картини «Битва під Грюнвальдом», брав участь у розписі композиції «Правосуддя» центральної зали ВСУ. У 2010—2011 рр. на замовлення мінкульту Македонії працював над створенням полотен для столичних музеїв. Лауреат та переможець ряду фестивалів і виставок.

Витвори Олексія Кулакова зберігаються у НЮУ ім. Ярослава Мудрого, ДІКЗ «Слово о полку Ігоревім»[3] та інших фондах і приватних колекціях.

Твори[ред. | ред. код]

  • «Запорозький суд» (1996)
  • «Слово про князя Ігоря» (1999)
  • «Кумири» (2000)
  • «Державотворення» (2001)
  • «Любов, Влада і Сила» (2004)
  • «Відродження» (2008)
  • «Сакура» (2009)
  • «Вершниці» (2009)
  • «Битва на Мечкиному камені» (2010)
  • «Голова Лазара Трайкова» (2010)

та інші.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. НСХУ/Кулаков Олексій Геннадійович. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016. 
  2. lib.rada Картина «Державотворення». Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016. 
  3. Олексій Кулаков (до 45 річчя з дня народження автора). Архів оригіналу за 12 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.