Кулевча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кулевча
Миколаївська церква в Кулевчі
Миколаївська церква в Кулевчі
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Саратський район Саратський район
Рада/громада Кулевчанська сільська рада
Код КОАТУУ 5124581730
Основні дані
Засноване 1831
Населення 4032
Площа 4,94 км²
Густота населення 816,19 осіб/км²
Поштовий індекс 68261
Телефонний код +380 4848
Географічні дані
Географічні координати 46°01′41″ пн. ш. 29°56′05″ сх. д. / 46.02806° пн. ш. 29.93472° сх. д. / 46.02806; 29.93472Координати: 46°01′41″ пн. ш. 29°56′05″ сх. д. / 46.02806° пн. ш. 29.93472° сх. д. / 46.02806; 29.93472
Водойми р. Хаджидер
Найближча залізнична станція Кулевча
Місцева влада
Адреса ради 68261, с. Кулевча, вул. Центральна, 52
Карта
Кулевча. Карта розташування: Україна
Кулевча
Кулевча
Кулевча. Карта розташування: Одеська область
Кулевча
Кулевча

Кулевча у Вікісховищі?

Куле́вча (у 1946-95 рр. називалось Колісне) — село в Україні, в Саратському районі Одеської області. Населення становить 4032 осіб.

Історія[ред. | ред. код]

ТопонімОйконім[ред. | ред. код]

Назви поселення, що знайдені на історичних картах різного часу:

Хронологія[ред. | ред. код]

Кулевча — центр сільради, розташована на річці Хаджидер, що впадає в озеро Хаджидер, за 22 км від районного центру, за 13 км від автодороги Одеса — Ізмаїл. У селі знаходиться залізнична станція Кулевча (на лінії Одеса — Ізмаїл). Потягом можна доїхати до Одеси, Ізмаїла, Вінниці та Києва.

« ...Дворів — 1758, населення — 6370 осіб. Сільраді підпорядковані село Костянтинівка і селище Розівка. Село (до 1946 р. — Кулевча) засновано в 1826 році переселенцями з центральних губерній Росії. Радянська влада встановлена ​​в грудні 1917 року...[6] »

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4482 особи, з яких 2054 чоловіки та 2428 жінок.[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 4032 особи.[8]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
болгарська 89,14 %
російська 5,51 %
українська 4,69 %
молдовська 0,50 %
гагаузька 0,07 %
білоруська 0,02 %

Галерея споруд у селі[ред. | ред. код]

Будинок культури 
Дитячий садок 
Меморіал 
Школа 
Пам'ятний знак болгарам 
Пам'ятний знак на честь заснування села 
Ринок перед церквою 

Галерея Свято-Миколаївської церкви[ред. | ред. код]

Миколаївська церква. Ракурс 
Каплиця на честь Кулевчанського Хреста 
Панно «Милосердий Самарянин» 
Миколаївська церква. Ракурс 
Дзвін на церковному подвір’ї 
Каплиця 
Фонтан на церковному подвір’ї 
Трапезна 
Миколаївська церква. Ракурс 
Церковний інтер’єр 
Церковна брама 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мапа новопридбаної області від Порти Отоманскої (1792)
  2. Спец. карта зах. частини Росії Г. Л. Шуберта (аркуш LI(50) атласу)
  3. Австрійські топографічні мапи заходу України (квадрат 48-46) (1890—1910)
  4. România în perioada 1878-1913. Harta este scanată din "Andrees Handatlas" din 1901.
  5. Спеціальна карта європейської Росії (1921) (аркуш 33 атласу)
  6. "История городов и сел Украинской ССР", Том "Одесская область", стр. 732(рос.)
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 

Посилання[ред. | ред. код]