Кулевча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кулевча
Миколаївська церква в Кулевчі
Миколаївська церква в Кулевчі
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Білгород-Дністровський район
Громада Кулевчанська сільська громада
Код КОАТУУ 5124581730
Основні дані
Засноване 1830
Населення 4032
Площа 4,94 км²
Густота населення 816,19 осіб/км²
Поштовий індекс 68261
Телефонний код +380 4848
Географічні дані
Географічні координати 46°01′41″ пн. ш. 29°56′05″ сх. д. / 46.02806° пн. ш. 29.93472° сх. д. / 46.02806; 29.93472Координати: 46°01′41″ пн. ш. 29°56′05″ сх. д. / 46.02806° пн. ш. 29.93472° сх. д. / 46.02806; 29.93472
Водойми р. Хаджидер
Найближча залізнична станція Кулевча
Місцева влада
Адреса ради 68261, с. Кулевча, вул. Центральна, 52
Карта
Кулевча. Карта розташування: Україна
Кулевча
Кулевча
Кулевча. Карта розташування: Одеська область
Кулевча
Кулевча
Мапа

CMNS: Кулевча у Вікісховищі

Куле́вча (у 1945-95 рр. назва змінена на Колісне) — село в Україні, у Білгород-Дністровському районі Одеської області. Адміністративний центр Кулевчанської сільської громади Білгород-Дністровського району Одеської області. Населення у 2001 році становило 4032 особи.

Історія[ред. | ред. код]

ТопонімОйконім[ред. | ред. код]

Назви поселення, що знайдені на історичних картах різного часу:

Історія[ред. | ред. код]

Колонія Кулевча була заснована на території Бессарабії біля річки Хаджидер у 1830 році болгарами-переселенцями з Румелії (територія сучасної Республіки Болгарія) після битви 30 травня (11 червня) 1829 року біля села Кюлевча під час російсько-турецької війни 1828–1829 років. Кулевча в Бессарабії була названа колоністами в пам'ять про свою далеку батьківщину - село Кюлевча Шуменського округу Болгарії.

На честь 180-ої річниці заснування села у 2010 році встановлено пам’ятник першим поселенцям.

За даними "Ревізской сказки" 1835 року в колонії Кулевча Бесарабської Області Нижньобуджацького Колоністського Округу мешкало 74 родини задунайських переселенців з Румелії та родина священника Їоакима Рубанського, приписаного до Кулевчі в 1833 році, загальна чисельність мешканців складала 380 осіб.

Серед родин перших переселенців згідно перепису 1835р.були такі прізвища: Братінови, Попови, Петрови, Христодорови, Качанови, Шкімбови, Карамаркови, Кулжіеви, Іваногло, Мінча, Станчеви, Мігови, Панайотови, Галюрови, Стафідови, Станєви, Фукарови, Адирови, Баснарови, Мандража, Станкови, Цвеклови, Самокиш, Статірови, Кофови, Бочевар, Бойчови, Налбант, Пілєви, Янєви, Пєткови, Сулакови, Фучижи, Коченови, Древови, Косліо, Киневи, Чеплак, Пейчови, Трошанови, Кокаланови, Калінови, Бочуарімови, Кімуржи, Будура, Домощіогло, Кочман, Деліжан, Чашко, Домовчи, Кіся, Вололовцови, Комарі, Кременіш, Бочуаріогло, Славови, Жекови, Янулови, Ніколови, Караулан, Маліо.

В 1850 році кількість сімей Кулевчі збільшилась до дев'яноста, налічуючи 758 осіб, завдяки природному приросту населення, а також внутрішній міграції задунайських переселенців з інших колоній південної частини тодішньої території Російської імперії, а також Криму.

Згідно "Ревізской сказки" 1859 року в колонії Кулевчи Бесарабської Області Аккерманського Повіту Нижньобуджацького Округу налічувалось 186 домогосподарств і 921 мешканець.

У 1867 році в селі Кулевча був побудований млин, який дав вагомий поштовх економічному розвитку села.

На початку ХХ століття в селі Кулевча налічувалось більше 2 тисяч мешканців. 

У грудні 1917 року в Кулевчі була проголошена радянська влада.

Із січня 1918 до 28 червня 1940 року Бессарабія перебувала під окупацією Румунії.

22 червня 1941 року, в день початку Великої Вітчизняної війни, німецька авіація здійснила наліт на авіаполк, який базувався в східний частині Кулевчи. За роки війни авіаполк пройшов славетний бойовий шлях від Кулевчи до Берліну. Вісім авіаторів авіаполку стали Героями Радянського Союзу.

З червня 1941 року до визволення радянськими військами у серпні 1944 року Бессарабія була вдруге окупована Румунією.

В 1945 році назву села змінено на Колісне.

В 1995 році селу було повернуто історичну назву Кулевча. 

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 4482 особи, з яких 2054 чоловіки та 2428 жінок.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 4032 особи.[7]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
болгарська 89,14 %
російська 5,51 %
українська 4,69 %
молдовська 0,50 %
гагаузька 0,07 %
білоруська 0,02 %

Галерея споруд у селі[ред. | ред. код]

Будинок культури 
Дитячий садок 
Меморіал 
Школа 
Пам'ятний знак засновникам села Кулевча 
Пам'ятний знак на честь заснування села 
Ринок перед церквою 

Галерея Свято-Миколаївської церкви[ред. | ред. код]

Миколаївська церква. Ракурс 
Каплиця на честь Кулевчанського Хреста 
Панно «Милосердий Самарянин» 
Миколаївська церква. Ракурс 
Дзвін на церковному подвір’ї 
Каплиця 
Фонтан на церковному подвір’ї 
Трапезна 
Миколаївська церква. Ракурс 
Церковний інтер’єр 
Церковна брама 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мапа новопридбаної області від Порти Отоманскої (1792)
  2. Спец. карта зах. частини Росії Г. Л. Шуберта (аркуш LI(50) атласу)
  3. Австрійські топографічні мапи заходу України (квадрат 48-46) (1890—1910)
  4. România în perioada 1878-1913. Harta este scanată din "Andrees Handatlas" din 1901.
  5. Спеціальна карта європейської Росії (1921) (аркуш 33 атласу)
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019. 

Література[ред. | ред. код]

  • Село Кулевча. Прошлое и настоящее : [очерки о 180-летнем пути болг. села Одес. обл.] / Дмитрий Караулан. — Одесса : Печат. дом, 2009. — 190, [1] с., [12] л. ил. : ил., табл., портр. — ISBN 978-966-389-254-2

Посилання[ред. | ред. код]