Кулешів (Вінницький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кулешів
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Вінницький район
Громада Погребищенська міська громада
Основні дані
Засноване 1320
Населення 162
Площа 0,071 км²
Густота населення 2281,69 осіб/км²
Поштовий індекс 22242
Телефонний код +380 4346
Географічні дані
Географічні координати 49°29′32″ пн. ш. 29°07′15″ сх. д. / 49.49222° пн. ш. 29.12083° сх. д. / 49.49222; 29.12083Координати: 49°29′32″ пн. ш. 29°07′15″ сх. д. / 49.49222° пн. ш. 29.12083° сх. д. / 49.49222; 29.12083
Середня висота
над рівнем моря
246 м
Місцева влада
Адреса ради 22200, Вінницька обл., Вінницький район, м. Погребище, вул. Б. Хмельницького, 77
Карта
Кулешів. Карта розташування: Україна
Кулешів
Кулешів
Кулешів. Карта розташування: Вінницька область
Кулешів
Кулешів
Мапа
Мапа

CMNS: Кулешів у Вікісховищі

Куле́шів — село в Україні, у Погребищенській міській громаді Вінницького району Вінницької області. Населення становить 162 особи.

Географія[ред. | ред. код]

Через село тече річка Смотруха, ліва притока Росі.

Історія[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни село було окуповано фашистськими військами у другій половині липня 1941 року. Червоною армією село було зайняте 31 грудня 1943 року.[1]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Погребищенської міської громади.[2]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Погребищенського району, село увійшло до складу Вінницького району[3].

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису 2001 року кількість наявного населення села становила 164 особи,[4] із них 98,77 % зазначили рідною мову українську, 1,23 % — російську.[5]

Населення Кулешіва в різні роки
Рік 1989[6] 2001[4]
Кількість осіб 177 164

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Відсоток
українська 98,77%
російська 1,23%

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Вінниччина в період Великої вітчизняної війни 1941—1945 рр. Хроніка подій. — К.: Наукова думка, 1965. — С. 46.
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. а б Таблиця 19A0501_07_005. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість наявного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2019.
  5. Таблиця 19A050501_02_005. Розподіл населення за рідною мовою, Вінницька область (1,2,3,4) (2001(05.12)) // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. // Національний склад населення, мовні ознаки, громадянство. http://ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 жовтня 2018.
  6. Таблиця 19A0501_061_005. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Вінницька область (1,2,3,4) (1989(12.01)). // Кількість наявного та постійного населення сільських населених пунктів (1,2,3,4) (1989(12.01)) // Кількість та територіальне розміщення населення. http://ukrcensus.gov.ua. Держстат України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 3 лютого 2018.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література[ред. | ред. код]

  • Черемо́шне // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.532

Посилання[ред. | ред. код]