Кулжинський Сергій Пантелеймонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулжинський Сергій Пантелеймонович
Народився 26 жовтня (7 листопада) 1880
Полтава, Російська імперія
Помер 27 вересня 1947(1947-09-27) (66 років)
Кишинів, Молдавська РСР, СРСР
Поховання Центральний цвинтар Кишинева
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність науковець
Alma mater Київський політехнічний інститут імператора Олександра IId (1907)
Посада професор
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук

Кулжинський Сергій Пантелеймонович (нар. 1880, Полтава — пом. 1947) — радянський вчений, професор, доктор сільськогосподарських наук, заслужений діяч науки і техніки Молдавської РСР. Основні праці з питань культури бобових, мотенізації піщаних ґрунтів. Засновник і перший директор (1911–1930) Носівської сільськогосподарської дослідної станції.

Онук Кулжинського Івана Григоровича.

Життєпис[ред. | ред. код]

Навчався в Полтавській гімназії та Харківській класичній гімназії (закінчив в 1901). У 1907 році закінчив агрономічний відділ Київського політехнічного інституту Імператора Олександра II, після чого викладав у Ніжинському нижчому технічному училищі й одночасно — природну історію в Ніжинській жіночій гімназії.

З 1908 р — помічник губернського земського агронома Чернігівської губернії. У 1909-1910 — агроном Уманського повіту Київської губернії, завідувач Роменським дослідним полем Полтавської губернії, вчений секретар Роменського сільськогосподарського товариства.

У 1911 організував Носівську сільськогосподарську дослідну станцію Чернігівської губернії і по 1930 рік був її директором. В умовах світової і громадянської воєн зумів зберегти станцію і її колектив; наукова робота на станції не припинялася. Вивчав сільське господарство в наукових відрядженнях в США (1921) і Європі (Чехословаччина, Німеччина і Польща, липень-грудень 192?).

У 1930-1933 — директор Долгопрудненського дослідного поля (Московська область), в 1934-1944 завідував відділом агротехніки у Всесоюзному інституті добрив, агротехніки і агрогрунтознавства ім К. К. Гедройца (ВІУА). Одночасно завідував кафедрою рослинництва в Плодоовочевому інституті ім. І. В. Мічуріна (Мічурінськ, 1939-1941), був заступником директора з наукової частини Кузнецької дослідної станції (Пензенська область, 1941-1942), співробітником Сибірського НДІ зернового господарства (1943-1944).

З 1944 завідував кафедрою рослинництва Кишинівського сільськогосподарського інституту.

Помер 27 вересня 1947 року в Кишиневі, похований на Центральному (Вірменському) кладовищі.

Джерело[ред. | ред. код]

  • Фурса В. М. «Славні імена Носівщини». — Ніжин: ТОВ «Видавництво „Аспект-Поліграф“», 2009. — 200 с. : іл. ISBN 978-966-340-357-1

Література[ред. | ред. код]