Куликівська селищна громада (Чернігівська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куликівська селищна громада
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Чернігівський район
Код КАТОТТГ UA74100210000053397
Утворена 7 лютого 2017 року
Адмін. центр Куликівка
Територія та населення
Площа 861,85 км²
Населення 15 570 осіб (2018)
Густота 18,07 осіб/км²
Населені пункти
Міста 0
Смт 1
Села 22
Селища 0
Органи влади
Рада Куликівська селищна рада
Голова громади Юлія Олександрівна Постернак

Мапа

Куликівська селищна громада — територіальна громада в Україні, у Чернігівському районі Чернігівської області. Адміністративний центр — смт Куликівка.

Площа громади — 861,85 км², населення — 15 570 мешканців (2018).[1]

Історія[ред. | ред. код]

Утворена 7 лютого 2017 року шляхом об'єднання Куликівської селищної ради та Авдіївської, Бакланово-Муравійської, Вересоцької, Вершиново-Муравійської, Виблівської, Горбівської, Грабівської, Дрімайлівської, Дроздівської, Жуківської, Кладьківської, Ковчинської, Орлівської, Салтиково-Дівицької, Хибалівської сільських рад Куликівського району.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 червня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», громада увійшла до новоствореного Чернігівського району[2].

Населені пункти[ред. | ред. код]

До складу громади входять 1 смт (Куликівка) і 22 села: Авдіївка, Бакланова Муравійка, Будище, Вересоч, Вершинова Муравійка, Веселе, Виблі, Глузди, Горбове, Грабівка, Дрімайлівка, Дроздівка, Жуківка, Кладьківка, Ковчин, Кошарище, Орлівка, Пенязівка, Салтикова Дівиця, Уборки, Українське та Хибалівка.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 280-р «Про затвердження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на формування інфраструктури об'єднаних територіальних громад у 2019 році»
  2. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 8 грудня 2020.

Джерела[ред. | ред. код]

  • ВВРУ, 2017, № 24, стор. 24