Кулишівка (Прилуцький район)
| село Кулишівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район/міськрада | Варвинський район |
| Рада | Журавська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 140 |
| Площа | 0,701 км² |
| Густота населення | 199,71 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17620 |
| Телефонний код | +380 4636 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°27′46″ пн. ш. 32°32′05″ сх. д. / 50.46278° пн. ш. 32.53472° сх. д.Координати: 50°27′46″ пн. ш. 32°32′05″ сх. д. / 50.46278° пн. ш. 32.53472° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
104 м |
| Водойми | Удай |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17620, Чернігівська обл., Варвинський р-н, с.Журавка, майдан Центральний,3 |
| Карта | |
  Кулишівка | |
 Кулишівка | |
| Мапа | |
| |
Кулиші́вка — село в Україні, Чернігівській області, Прилуцькому районі. Орган місцевого самоврядування — Журавська сільська рада.
Історія[ред. | ред. код]
З 1712 року селом володів журавський сотник (1708—1712 рр.) Якубович Дем'ян Федорович (? — 9 травня 1724)[1].
Селище належило до Журавської сотні Прилуцького полку, а з 1781 року до Пирятинського повіту Київського намісницва[2]
Селище було приписане до церкви Воскресіння Христового у Журавці[2][3][4]
Є на мапі 1826-1840 років.[5]
У 1862 році у володарському та казеному селищі Кулишівка було 102 дворів де жило 422 особи (210 чоловічої та 212 жиночої статі)[6]
У 1911 році у селищі Кулишівка була грамоти школа та жило 612 осіб (299 чоловічої та 313 жиночої статі)[7]
Населення[ред. | ред. код]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 213 осіб, з яких 74 чоловіки та 139 жінок[8].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 139 осіб[9].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[10]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,29 % |
| російська | 0,71 % |
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини. — К.: Стилос, 2009. — С. 424.
- ↑ а б Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 534 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 90, 518 та 557 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- ↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Процитовано 23 грудня 2021.
- ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862.. elib.shpl.ru. Процитовано 23 грудня 2021.
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии. (рос.). Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 251 з 562.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
