Культиген
| Культиген | |
 | |
| Досліджується в |
культурні рослини  |
|---|---|
| Протилежне |
indigend |
Культиге́н (від лат. cultus — «культивований» та gens — «покоління») або культивована рослина — це рослина, яка була навмисно змінена або відібрана людьми[1] за допомогою генетичної модифікації, прищепних химер, селекції рослин або відбору диких чи культурних рослин. Ці рослини мають комерційну цінність у садівництві, сільському господарстві та лісівництві. Рослини, що відповідають цьому визначенню, залишаються культигенами, незалежно від того, чи натуралізовані вони, чи навмисно висаджені в дикій природі, чи вирощені в культурних умовах.
Близьким, але не тотожним до культигену є термін культон. Культон (англ. culton) — альтернативний термін, що було запропоновано в таксономії культивованих рослин для заміни слова таксон, коли йдеться про культигени.[2]
Традиційний метод наукового найменування здійснюється згідно з Міжнародним кодексом номенклатури для водоростей, грибів та рослин, і багато найважливіших культигенів, таких як кукурудза (Zea mays) та банан (Musa acuminata), мають свої назви. Елементи у списку можуть бути будь-якого рангу.[3] Наразі, частіше культигенам дають назви відповідно до принципів, правил та рекомендацій Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин (ICNCP), які передбачають назви культигенів у трьох категоріях: сорт, група[en] (раніше група сортів) та грекс. ICNCP не визнає використання торгових позначень та інших маркетингових засобів як науково прийнятних назв. Кодекс надає поради щодо того, як слід представляти назви.[4]
Не всім культигенам надано назви відповідно до ICNCP. Окрім давніх культигенів, можуть траплятися антропогенні рослини, такі як ті, що є результатом селекції, відбору та тканинного щеплення, які вважаються такими, що не мають комерційної цінності, і тому їм не було надано назв згідно з ICNCP.
Вважається, що фіолетовий ямс є культигеном, відомим лише з його культивованих форм. Переважна більшість сортів стерильні, що обмежує їх проникнення на острови виключно за допомогою людини, що робить їх хорошим показником руху людини. Деякі автори запропонували, без доказів, походження з материкової частини Південно-Східної Азії, але найбільшу фенотипову мінливість дослідили на Філіппінах та Новій Гвінеї.[5][6][7][8][9]
Як приклад культигенів можна навести наступні:
- Квасоля звичайна (Phaseolus vulgaris)
- Кукурудза (Zea mays)
- Банан (Musa acuminata)
- Суниці садові (Fragaria ananassa)
- ↑ Spencer, Roger D.; Cross, Robert G. (2007). The International Code of Botanical Nomenclature (ICBN), the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants (ICNCP), and the cultigen. TAXON (англ.). 56 (3): 938—940. doi:10.2307/25065875. ISSN 1996-8175.
- ↑ Hetterscheid, W. L. A.; Brandenburg, W. A. (1995–05). Culton versus taxon: conceptual issues in cultivated plant systematics. TAXON (англ.). 44 (2): 161—175. doi:10.2307/1222439. ISSN 0040-0262.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання) - ↑ International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants. www.iapt-taxon.org (брит.). Процитовано 11 липня 2025.
- ↑ Wayback Machine (PDF). www.actahort.org. Архів оригіналу (PDF) за 13 серпня 2011. Процитовано 11 липня 2025.
- ↑ Arnau, Gemma; Bhattacharjee, Ranjana; MN, Sheela; Chair, Hana; Malapa, Roger; Lebot, Vincent; K, Abraham; Perrier, Xavier; Petro, Dalila (29 березня 2017). Understanding the genetic diversity and population structure of yam (Dioscorea alata L.) using microsatellite markers. PLOS ONE. 12 (3): e0174150. Bibcode:2017PLoSO..1274150A. doi:10.1371/journal.pone.0174150. PMC 5371318. PMID 28355293.
{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з номером статті як номер сторінки (посилання) - ↑ White Yam, Winged Yam. Dave's Garden. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
- ↑ Malapa, R.; Arnau, G.; Noyer, J.L.; Lebot, V. (Листопад 2005). Genetic Diversity of the Greater Yam (Dioscorea alata L.) and Relatedness to D. nummularia Lam. and D. transversa Br. as Revealed with AFLP Markers. Genetic Resources and Crop Evolution. 52 (7): 919—929. doi:10.1007/s10722-003-6122-5.
- ↑ Cruz, V.M.V.; Altoveros, N.C.; Mendioro, M.S.; Ramirez, D.A. (1999). Geographical patterns of diversity in the Philippine edible yam collection. Plant Genetic Resources Newsletter. 119: 7—11.
- ↑ Paz, Victor J. (1999). Neolithic Human Movement to Island Southeast Asia: The Search for Archaeobotanical Evidence. Bulletin of the Indo-Pacific Prehistory Association. 18 (Melaka Papers Vol. 2): 151—158. doi:10.7152/bippa.v18i0.11710. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 15 жовтня 2021.
|
Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |