Культура Винча

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Історія Сербії
Coat of arms of Serbia small.svg
Запит «Вінча» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Культура Винча (Турдаш, Градешница) — північнобалканська археологічна культура епохи неоліту (Стара Європа, 5500–4500 рр. до н. е.). Названа на честь перших знахідок, виявлених в районі села Бєло-Брдо на річці Винча в громаді Гроцка поблизу Белграда.

Розповсюдження культури Винча

Окрім території сучасної Сербії культура Винча була поширена в Угорщині (Осентіван), Румунії (Турдаш) і Болгарії (Градешніца). Іноді до Вінча зараховують грецькі знахідки Діміні. Носії культури Винча займались хліборобством та тваринництвом.

Спорідненість з іншими культурами[ред.ред. код]

Культура Винча генетично пов'язана із землеробськими культурами Малої Азії (Чатал-Гююк), нова експансія яких мирно накладається на Старчево-кришський субстрат. Довів спорідненість з малоазійськими культурами дослідник культури Винча сербський археолог Мілое Васич.

Північно-західні популяції носіїв Винча можливо брали участь у формуванні культури Лендьєл, східні — Гумельниці. Культура Вінча зникає після 4300-4200 рр. до н.е. внаслідок занепаду господарства, викликаного кліматичними змінами. Культура Винча також могла бути пов'язана із пеласгами, які, за свідченням ряду античних авторів, населяли Грецію до греків.

Артефакти[ред.ред. код]

Поселення, віднесені до культури Вінча, представлені землянками з глиняними печами[1]. На пізній стадії зустрічаються укріплені поселення, що пов'язують або з війнами, або зі збільшеною соціальною диференціацією. З'являються мегарони близько 5000-4500 років до н. е. Хати-мазанки з двосхилими дахами налічували до п'яти кімнат, підлога була дерев'яною. Над входом в будинок прикріпляли виліплену з глини голову бика. Після 5000 р. до н.е. виникають великі поселення площею від 10 до 100 га.

Серед артефактів зустрічається кераміка та антропоморфні статуетки з піктограмами (зокрема, Тертерійські таблички і, так звана, Табличка з Діспіліо, Греція). Тертерійські таблички (близько 5400 р. до н.е) виготовлені з каменю-пісковику. Носії Вінча були знайомі з плавкою міді, що дозволяє віднести дану культуру до енеоліту. На території сучасної Сербії розташована найдавніша шахта для видобутку металу в Європі — Рудна Глава.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]