Культура Норвегії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

{{Otheruses|Норвегія (скандинавська країна, яка має багату культуру та давню історію)}}. Норвегія значно відрізняється у багатьох культурних аспектах від інших європейських країн, у ній правлять фольклор і стародавні звичаї, сформовані на основі середньовічних устроїв, при цьому головний принцип традицій - це толерантність. Ця країна є прикладом того, як можуть поєднуватися в культурі багатовікові традиції і цілком сучасні тенденції.

Варто зауважити, що коріння норвезької культури сходять до традицій вікінгів, середньовічної «епохи величі» і саг. Хоча зазвичай норвезькі майстри культури відчували вплив західноєвропейського мистецтва і увібрали багато його стилів і сюжетів, проте в їхній творчості відбивається і традиційна народна культура. Унікальна селянська культура, збережена і до цього дня, виникла завдяки мізерності природних ресурсів, зумовленої холодним кліматом і гірським ландшафтом, але також на неї багато в чому вплинули середньовічні скандинавські закони. Бідність, боротьба за незалежність, захоплення природою — всі ці мотиви виявляються в норвезькій музиці, літературі та живописі (у тому числі декоративному). Природа все ще відіграє важливу роль в народній культурі, про це свідчать надзвичайне пристрасть норвежців до спорту і життя на лоні природи.

Загальні підвалини культури[ред. | ред. код]

Найбільший вплив на культуру Норвегії мали Данія і Швеція. В середні віки великого значення надала культура Німеччини з лютеранством, в XVIII столітті на зміну Німеччині прийшла Франція, потім в XIX столітті лідируючі позиції знову зайняла Німеччина, а після Другої світової війни Норвегія стала орієнтуватися на англомовні країни. За останні 30 років країна з етнічно гомогенної перетворилася в мультикультурну завдяки великій кількості чорношкірих. Особливо в столиці Норвегії, Осло, де близько чверті населення — іноземці, помітна багатокультурність суспільства.

Норвегія славиться у світі видатними досяг­неннями своєї художньої культури. Норвезька ар­хітектура відома унікальними церквами, що нале­жать до XI ст. і вважаються одними з найстаріших дерев'яних будівель у Європі. Також у Норвегії збереглося багато старовинних культурних тради­цій, народних танців, пісень та чудових казок.

Усесвітньовідомими є норвезькі митці: ху­дожник Е. Мунк, скульптор Г. Вігаланда, пись­менники Б. Бйорнсон, С. Унсет, К. Гамсун та Г. Ібсен, а найславетнішим композитором Норве­гії епохи романтизму є Е. Гріг.

Культура Норвегії побудована на принципах егалітаризму (рівності всіх людей), будь-які прояви елітизму критикуються суспільством. Норвежці є однією з найбільш толерантних до одностатевих стосунків націй. Норвегія стала шостою за рахунком країною, що дозволила одностатеві шлюби на своїй території. Серед норвежців як і раніше цінуються чесність і працьовитість. Велике значення мають також еко ініціативи і захист тварин. Норвегія вважається однією з найрозвиненіших і благополучних країн світу з низьким рівнем злочинності.


Особливості культури спілкування і сімейних традицій у Норвегії[ред. | ред. код]

Через своє селянське минуле норвежці не надто знайомі з правилами етикету, тому звертання «ти» до незнайомця — звична річ. При вітанні прийнятним вважається рукостискання або ж доторк щоками, поцілунок вважається негігієнічним.

Говорити про розмір зарплатні або матеріальний достаток, свій чи співрозмовника, вважається некоректним, натомість попліткувати на цю тему про третю особу вважається нормою.

Загалом під час розмови норвежці дуже стримані. Навіть під дією алкоголю вони не підвищують тон і не виявляють емоцій. Це вважається невихованістю.

Запитувати незнайомця на вулиці про щось можна і потрібно. Норвежець залюбки усе докладно пояснить, а якщо ви володієте норвезькою мовою, то обов'язково заведете друзів серед місцевого населення.

В гості без попередження норвежці не приходять, також прийнято обов'язково повідомляти час відбуття. У разі чого господарі самі вкажуть на двері у визначений час і це не вважатиметься безтактністю. Подяка — важливий аспект кожного візиту в гості, прийнято дякувати за кожне минуле запрошення.

Традиційний одяг норвежців — «бунад». Сьогодні він має безліч варіантів покрою та кольорів, особливо жіночий варіант. У сучасній Норвегії бунад прийнято носити лише на весілля або ж свята.

[[Файл : Male and female bunad.jpg|frame|none|народний норвезький одяг]]

Щодо сімейних традицій, то до них у Норвегії ставлять з великою повагою. У давнину молоді могли ще до весілля жити разом. Також вони не чекають допомоги від батьків, а бабуся та дідусь ніколи матеріально не допомагають своїм онукам, навіть якщо ті знаходяться у скрутному матеріальному становищі. Цікаво, що заручини пари можуть відбутись і у ранньому дитинстві, але до того часу, як вони подорослішають, батьки мають повне право розірвати їх.

Весілля святкують від двох до семи днів, все проходить шумно й весело, а наречена у всі дні весілля повинна тримати на голові важку срібну корону. Зазвичай на свято запрошують усіх друзів та рідних молодят. У давнину, оскільки населення Норвегії розкидане по островах, то до місця святкування добирались на човнах, а щоб усі знали, що човен пливе саме на весілля, то його оздоблювали прикрасами та дзвіночками. У сучасності ж можна легко дістатися по мосту, але дехто і досі не відмовляє собі у задоволенні припливти на «весільному» човні.

Кухня[ред. | ред. код]

Норвезька кухня та особливості приготування їжі сформовані багатовіковими традиціями, ландшафтом та іншими географічними особливостями країни, як-от кліматом та наявністю природних ресурсів. Риба є головною складовою традиційних норвезьких страв, що пояснюється безпосереднім доступом до моря.

Серед риби Норвежці особливо люблять тріску, оселедець, пікшу, скумбрію та інші види риб. Лосось переважно вирощується на рибних фермах і експортується в Європу та США. Тріска є найбільш популярною рибою на місцевих ринках, що робить її практично національним символом Норвегії. За багато років до існування холодильників та морозильників, норвежці використовували різні способи зберігання риби та м'яса протягом зими — сушіння, засолювання, квашення та копчення.

19 грудня кожного року відзначається день норвезької національної різдвяної страви «Лютефіск» (Lutefiskens dag). Сушена тріска лежить в лужному розчині три доби, після чого стає м'якою і ніжною. Потім її на кілька днів вимочують в проточній воді, а після готовий продукт варять або запікають у духовці. Любителі лютефіска стали героями численних жартів з боку скептиків, які порівнюють його з чим завгодно, від щурячої отрути до зброї масового ураження)). Це приклад їжі, смак якої ні на що не схожий, але при цьому викликає настільки сильні емоції, що буквально відправляє людину в нокаут! В день перед Різдвом в Норвегії всі готуються до сімейного яскравого теплого свята. Ввечері дорослі та діти будуть пригощатися традиційними різдвяними стравами: свинячими реберцями ріббе (ribbe), рибним лютефіском (lutefisk) та солодощами. Із закінченням вечері настає довгоочікуваний момент Святвечора — малюки рушають до ялинки, щоб, нарешті, розгорнути подарунки, а в двері вже стукає Юленіссен (Julenissen), норвезький різдвяний гном, що заходить в будинок з питанням: «Чи є тут гарні діти?» В норвезькому домі завжди для Юленіссена на Різдво готують мисочку смачної рисової каші.

[[Файл : Весілля у Норвегії.png|frame|none|молодята у традиційних норвезьких костюмах]]

Свята[ред. | ред. код]

Одне з найголовніших свят у Норвегії — День Конституції. Традиційно його відзначають 17 травня. Починається він з урочистої ходи школярів до Королівського палацу в Осло. Кожна норвезька сім'я у цей день має святкову вечерю, стіл під час якої прикрашають у кольори національного прапора. Святкують у Норвегії і 1 травня, як День міжнародної солідарності трудящих. У цей день, а також у День проголошення незалежності Норвегії, 7 червня, по всій країні вивішують національні прапори.

[[Файл : Norways-Constitution-Day.jpg|frame|none|Святкування Дня Конституції у Норвегії]]

Релігійні та народні свята[ред. | ред. код]

Головним релігійним святом у Норвегії вважається Різдво — Юль (Jul). Традиційним персонажем цього свята є Юлебук — норвезький Санта. Йому, як і у Швеції передує День святої Люсії, який знаменує внесення світла у найтемніший час перед Різдвом. На роль Люсії може претендувати лише гідна та найкрасивіша дівчина.

Освітня система та просвітницька діяльність[ред. | ред. код]

Сучасна система освіти починається з дошкільних закладів для дітей 5-6 років. Обов'язкову початкову освіту 9-річне. Середні загальноосвітні навчальні заклади — 4-5-річні гімназії. Навчання в гімназії завершується здачею т. Н. студентських іспитів, які дають право вступу до вузу. У системі вищої освіти 4 університети: в Осло (заснований в 1811), Бергені (в 1948), Тронхеймі (в 1968) і Тромсе (в 1972). У 2002—2003 навчальному році у всіх ВНЗ навчалося 35 тис. cтудентів.

Політика в галузі культури спрямована на те, щоб зробити доступними культурні цінності всім жителям і в умовах тісної взаємодії з іншими народами зберегти свій національний колорит. Особлива підтримка надається літературі, близько 1/3 книг видаються за підтримки держави. Всі бібліотеки безкоштовні (мережа 1,5 тис.), Відповідають високим стандартам. Цілям поширення досягнень культури також служить Державний гастрольний театр і Державна художня пересувна галерея. Провідну роль у сфері популяризації грає державне Норвезьке радіо і телебачення. Держава субсидує творчі спілки, виставки, музеї, фестивалі (Бергенський фестиваль). Важлива роль держави у спорудженні та утриманні культурно-видовищних та музейних приміщень.

Джерела[ред. | ред. код]

http://moyaosvita.com.ua/geografija/nauka-i-kultura-norvegiї/ https://en.wikipedia.org/wiki/Culture_of_Norway