Культура кулястих амфор
Культура кулястих амфор | |
---|---|
![]() Культури кулястих амфор (рожевим) | |
Розташування | Дніпровське Правобережжя, межиріччя Пруту і Серету |
Доба | пізній енеоліт |
Час існування | 3400—2800 до н. е. |
![]() |
Культу́ра куля́стих а́мфор (англ. Globular Amphora culture) — археологічна культура епохи пізнього енеоліту, що існувала на території Дніпровського Правобережжя та межиріччі Пруту і Серету в IV—III тисячолітті до н. е.
Загальна характеристика[ред. | ред. код]
Назву культурі запропонував археолог Густаф Коссинна за характерними керамічними виробами властивими для цієї культури. Сусідами племен культури кулястих амфор були племена ямної культури, племена шнурової кераміки та племена баденської культури, а в ранні часи і племена трипільської культури. На території України поділяється на два локальні варіанти — волинський та подільський. Племена культури кулястих амфор померлих ховали у прямокутних скринях, складених з кам'яних плит. У кожній гробниці знайдено від 1 до 10 кістяків. Померлих ховали у скорченому стані. Трупоспалення зустрічаються рідко. Над кам'яними плитами гробниці часто насипали курган. Проте більшість із цих курганів давно знищені. Тому часто знаходять поховання без курганного насипу над ним. У похованнях знайдено амфори кулястої форми (звідси назва культури) з циліндричними шийками, з двома або чотирма вушками, а також інший посуд, відшліфовані крем'яні сокири та вузькі долота, ножі з пластинок, кістяні овальні або підковоподібні пряжки від поясів, бурштинові прикраси (які судячи по всьому були дуже популярними) тощо. Кременеві леза сокир пласкі і гарно відшліфовані. Носії культури кулястих амфор були осілими племенами, що займались в першу чергу скотарством і можливо, землеробством, що відігравало другорядну роль. Серед домашніх тварин у цих племен особливе місце займала свиня. Великі кам'яні скрині з багатьма одночасними похованнями свідчать про виділення з родової общини великих патріархальних сімей. Поширення цієї культури на території України відбулось після раптової зміни клімату приблизно у 3100 році до н. е. і подальшими проблемами з веденням землеробства на території Європи — клімат став більш аридним, Європу заселяли скотарські племена. Предками племен культури кулястих амфор вважаються племена лійчастого посуду. Сучасні дослідники керуючись методами радіовуглецевого датування датують час існування культури кулястих амфор періодом: 3500 — 2800 рр. до н. е. Багато вчених схильні вважати носіїв цієї культури індоєвропейцями або протоіндоєвропейцями.
Поширення[ред. | ред. код]
Найдавніші поселення культури кулястих амфор знайдені на території Білорусі. Культура була поширена від басейну Ельби на схід до Вісли, далі на південь до Дністра і на схід до Дніпра. Самі кульовидні амфори, що поширювались серед інших племен, з якими контактували племена кулястих амфор, зустрічаються значно ширше — до Осетії на сході і серед мегалітичних поховань у західній Європі. Знахідки слідів культури кулястих амфор у степовій зоні України пов'язують з пізнім етапом її поширення близько 2950—2350 рр. до н. е. з центру на Волині і Поділлі.
Дослідження[ред. | ред. код]
Історія племен культури кулястих амфор досліджена поки що слабо. Це пояснюється насамперед станом наявних археологічних джерел. На сучасній території України досі невідомі поселення чи навіть короткочасні стоянки населення цієї культури. У Європі виявлені поселення племен культури кулястих амфор невиразні — основна інформація отримана з поховань. В Україні досліджені лише окремі поховання, але ці матеріали дають однобічне, неповне уявлення про життя та діяльність цих багато в чому загадкових племен.
Поховання[ред. | ред. код]
Померлих племена культури кулястих амфор ховали в так званих кам'яних скринях над якими часто насипали курган. Іноді мертвих ховали в ямах, що нагадували колодязі. Над похованнями не збереглися (а можливо їх не і не було) ніяких зовнішніх позначень. Тому поховання культури кулястих амфор виявляються лише випадково, і відомості про них залишаються лише фрагментарними. У похованнях містяться чисельні дари — в першу чергу кулясті амфори, а також кам'яні сокири. Часто в похованнях разом з кістяками людей знаходять похованих тварин — очевидно принесених в жертву.
В кількох місцях досліджено по кілька кам'яних скринь, що, треба думати, свідчить про існування у цих племен могильників. У кам'яних скринях ховали як окремих людей, так і цілі групи. В тих рідких випадках, коли вдавалося встановити стать похованих, виявилося, що це були чоловіки, або чоловіки з жінками. Парні поховання наводять багатьох дослідників на думку, що жінок приносили в жертву і ховали разом з їх чоловіками. Такий звичай називається «саті» і в свій час він був поширений у багатьох індоєвропейських народів.
Для поховання племена культури кулястих амфор часто використовували мегалітичні споруди та кургани своїх попередників — племен культури лійчастого посуду.
Археологічна знахідка в селі Колодяжне[ред. | ред. код]
Великий інтерес становить поховальна кам'яна скриня, досліджена поблизу села Колодяжного Житомирської області.
Вона складалася з двох камер. У більшій було поховано 9 осіб, у меншій — одну. В більшій камері, посередині, під чільною стінкою скрині, в сидячій позі виявлено кістяк чоловіка. З обох боків від нього, в скороченому положенні, на боці, лицем до чоловіка, були поховані дві жінки, кожна з двома маленькими дітьми. У ногах жінок у скороченому положенні, головою до середини камери, лежали на боці кістяки двох підлітків. У меншій камері лежав ще один кістяк у скороченому положенні, на боці, спиною до решти похованих, лицем до входу.
Двокамерність поховальної споруди, наявність поховального інвентаря у більшій камері й відсутність його при окремому похованні у меншій камері свідчать про неоднакове родинне та суспільне становище похованих.
Інтерпретація[ред. | ред. код]
У багатьох похованнях культури кулястих амфор зафіксовано покладення в могили тварин (очевидно принесених в жертву). Марія Гімбутас розглядає це як стійкий культурний елемент, отриманий від скотарів степової зони. Практика «саті», наявність якої у носіїв ямної культури вважає Гімбутас, теж розглядається як дуже стійкий елемент скотарів. Прихильники Гімбутас та її курганної гіпотези вказують на цю характерну поховальну практику і вважають, що ця культура є другою хвилею міграції індоєвропейців в Європу з причорноморських степів.
У середині XX століття була поширена думка, що племена кулястих амфор були предками слов'ян, германців та балтійців без будь-яких помітних меж між ними у той час. На сьогодні багато дослідників цю точку зору вважають застарілою, а племена кулястих амфор вважаються предками народів «кентумних» мов — кельтів, італіків, іллірійців.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Л. А. Черних. Кулястих амфор культура [Архівовано 14 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 492. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
- Л. А. Черних. Кулястих амфор культура [Архівовано 20 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
- Левицький І., Пам'ятки мегалітичної культури на Волині // Антропологія. Річник кабінету антропології ім. Ф. Вовка. — т. 2. — 1928.
- Свєшніков І. К., Мегалітичні поховання на Західному Поділлі. — Львів, 1957.
- Залізняк Л. Л., Первісна історія України. — К.: Вища школа, 1999. — 264 с.
- Даниленко Н. В., Энеолит Украины. — К., 1974. (рос.)
- Бурдо Н. Б., Відейко М. Ю., Трипільська культура. — Харків: Фоліо, 2008. — 414 с.
- J. P. Mallory, «Globular Amphora Culture», Encyclopedia of Indo-European Culture, Fitzroy Dearborn, 1997. (англ.)
- Mikhail M. Charniauski et al. (eds.), Eastern exodus of the globular amphora people: 2950—2350 BC. Poznań, Adam Mickiewicz University, Institute of Prehistory 1996, Baltic-Pontic studies 4. (англ.)
- Кларк Г., Доисторическая Европа. — М., 1954. (рос.)
|
|
|
- Культура кулястих амфор
- Культури мідної доби Європи
- Археологічні культури Південно-Східної Європи
- Археологічні культури Східної Європи
- Археологічні культури Центральної Європи
- Археологічні культури Білорусі
- Археологічні культури Данії
- Археологічні культури Молдови
- Археологічні культури Німеччини
- Археологічні культури Польщі
- Археологічні культури Румунії
- Культури мідної доби України
- Археологічні культури Чехії
- Археологія Вінницької області
- Археологічні культури Волинської області
- Археологічні культури Житомирської області
- Археологічні культури Івано-Франківської області
- Археологічні культури Львівської області
- Археологічні культури Рівненської області
- Археологічні культури Тернопільської області
- Археологічні культури Хмельницької області