Культура новгородських сопок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Культура новгородських сопок — середньовічна слов'янсько-норманська археологічна культура, яка існувала на території навколо озера Ільмень у Північно-Західній Росії у VIII—X століттях.

Сформувалась приблизно у VII—VIII ст. внаслідок міграцій у приільмення слов'янського населення. Сприйняла багато елементів місцевого балтійського та фіно-угорського населення. За іншими даними культура сформувалась в районі Ладоги в результаті контактів слов'янського населення з норманами які почали проникати в Східну Європу у VIII ст[1]. Археологія на даний момент не має докладних свідчень про шляхи проникнення слов'ян у даний регіон.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Конецкий В.Я. Новгородские сопки и проблема этносоциального развития Приильменья в VIII-X вв. // Славяне: этногенез и этническая история (междисциплинарные исследования). Л. - 1989. - С.76-105.

Література та джерела[ред. | ред. код]

  • Конецкий В.Я. Новгородские сопки и проблема этносоциального развития Приильменья в VIII-X вв. // Славяне: этногенез и этническая история (междисциплинарные исследования). Л. - 1989. - С.76-105
  • Седов В. В. Восточные славяне в VI-XIII вв. / Серия: Археология СССР. М.: 1982. 328 с.