Культура поодиноких поховань

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Культура поодиноких поховань, (анг. Single Grave Culture) — археологічна культура мідної доби кола індоєвропейської культури шнурової кераміки.

Датована 2500-2000 роками до Р.Х. Була поширена в північній Німеччині (пам'ятки у землях Шлезвіг-Гольштейн, Мекленбург-Північна Померанія, Нижня Саксонія, Саксонія Анхальт) й у Данії.

У Польщі існувала близька Одрська культура (Помор’я, Куявія, Велика Польща)

У південній частині Швеції та Норвегії існувала подібна культура човноподібних сокир.

У Нідерландах (західна Фрисландія) називається культура келихів з грубшим дном (Standvoetbekercultuur).

Загальна назва сторонніх культур, що з'явилися в Північній Німеччині, а також у Скандинавії в 2500 році до Р.Х. Є продовженням ширше розповсюдженої Лійкоподібних келихів культури).

Обряд передбачав трупоположення під курганом або в ньому, іноді в ямі або будиночку мертвих. Цей обряд, так само як використання кам'яних бойових сокир і кераміки, прикрашеної шнуровим орнаментом, зв'язує культури поодиноких поховань з величезним комплексом шнурової кераміки - бойових сокир, що у свою чергу багатьма вченими виводиться з південноруських курганних культур (культура Келихи зі стовщеним дном).