Культурний релятивізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Культу́рний релятиві́зм — ствердження рівноправності всіх типів культур, відмова від виділених систем культурних цінностей.

Прихильники культурного релятивізму проголошують ідею незрівнянності культурних типів різних народів, неможливості їх виміру єдиним масштабом, оскільки кожна культура — це унікальна система цінностей, непорівнянних між собою. Кожна культура повинна розглядатися як закрита система специфічних форм існування.

Як напрямок в етнології, школа культурного релятивізму виникла на межі 40-50-х років XX ст. як негативна реакція на європейський етноцентризм, який вбачав в неєвропейських народах насамперед риси варварства і дикості. Основні ідеї культурного релятивізму були сформульовані Францем Боасом, який перший висловив думку про самоцінності окремих культур. Їх розвинули і підтримали А. Кребер, Р. Бенедикт, М. Херсковіц, котрі розробили в підсумку ідею культурного релятивізму.

Основні положення[ред.ред. код]

  • Всі культури мають рівні права на існування незалежно від рівня їхнього розвитку.
  • Цінності кожної культури відносні і виявляють себе тільки в рамках і межах цієї культури.
  • Європейська культура є лише одним зі шляхів культурного розвитку. Інші культури унікальні й самобутні через власні шляхи розвитку.
  • Для кожної культури характерні різні етнокультурні стереотипи поведінки, які становлять основу системи цінностей культури.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Юрій М. Ф. Етнологія: Навчальний посібник. — К.: Дакор, 2006. — 360 с. ISBN 966-8379-12-8