Куля Міньє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Різні варіанти кулі Міньє. Чотири кулі праворуч мають канавки Тамісера для поліпшення аеродинамічної стійкості.
Схема кулі Міньє 1855 року від Харперс-Феррі, штат Західна Вірджинія.



Див. також: Міньє

Куля Міньє́ (англ. Minie ball) — куля для дульнозарядних гвинтівок, що стабілізується обертанням, названа на честь винахідника Клод-Етьєна Міньє, який також створив гвинтівку Міньє. Куля Міньє відіграла важливу роль в Кримській та американській громадянській війнах.

Будова[ред. | ред. код]

Куля Міньє зроблена зі свинцю, має конічну циліндрічну форму діаметром трохи меншим за калібр ствола гвинтівки на бокових поверхнях зроблено чотири канавки, а внизу — конічна виїмка. Розроблена Міньє куля мала залізну конічну вставку в дно та свинцеву оправку. Їхнє призначення полягало в розширенні кулі під тиском порохових газів та підвищення її початкової швидкості.

Попередник кулі Міньє був створений в 1848 році капітанами французької армії Монтгомері і Анрі-Гюстав Дельвіньє. Розроблена ними куля забезпечувала швидке дульне зарядження гвинтівок, що сприяло ширшому використанню їх на полі бою, замість гладкоствольних мушкетів. Дельвінь винайшов кулю, яка розширювалась в стволі та заповнювала нарізи гвинтівки в 1826 році[1]. У 1832 році капітан Джон Нортон[2] запропонував циліндрично-конусну кулю, яка однак, не здобула поширення.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Sam Fadala (2006). The Complete Black Powder Handbook: The Latest Guns and Gear (вид. 5th). Gun Digest Books. с. 144. Процитовано 2010-05-14. 
  2. Robert L. O'Connell (1990). Of Arms and Men: A History of War, Weapons, and Aggression. Oxford University Press US. с. 191. Процитовано 2010-05-14. 

Література[ред. | ред. код]

  • Brent Nosworthy (2003). The Bloody Crucible of Courage, Fighting Methods and Combat Experience of the Civil War. Carroll and Graf Publishers. ISBN 0-7867-1147-7. 
  • The lead minie ball. CivilWar@Smithsonian. 

Посилання[ред. | ред. код]