Перейти до вмісту

Кулівар Віктор Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віктор Павлович Кулівар
ПрізвиськоКарабас
Народився1949 Редагувати інформацію у Вікіданих
Одеса, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер21 квітня 1997(1997-04-21) Редагувати інформацію у Вікіданих
Одеса, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняДругий християнський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьзлочинність, бізнесмен

Віктор Павлович Кулівар (нар. 1949 року — пом. 21 квітня 1997) — одеський кримінальний авторитет на прізвисько Карабас. За своє життя мав тільки одну судимість за хуліганство. Був убитий кілером в 1997 році[1][2].

Біографія

[ред. | ред. код]

Віктор Кулівар народився і виріс в Одесі. Його батько був військовим, але помер рано. Мати заробляла гроші для себе та ще двох дітей, прибираючи на продовольчому ринку «Привоз».

На злочинний шлях Віктор Кулівар став у шостому класі. Приблизно в цей час і відбулося його знайомство зі структурою злочинного світу. Тоді майбутній кримінальний авторитет займався пограбуваннями[3].

У в'язницю він потрапив у дев'ятому класі, коли вступив у бійку, за що згодом і отримав своє покарання за хуліганство. Це був перший і останній випадок, коли Кулівар потрапляв до в'язниці[4].

Після в'язниці Віктор Кулівар почав заробляти обмінюючи чеки і займаючись «заломництвом» — бони, якими тоді часто розплачувалися з моряками, на гроші[4][3][5]. За цими чеками можна було придбати товари лише в спеціалізованих магазинах, де не завжди був необхідний товар. Тому охочих до обміну, навіть по невигідному курсу, було достатньо[6][5].

Віктор Кулівар не мав титулу злодія в законі. Деякі джерела стверджують, що він відмовився від коронації в законники, яку йому пропонували ще у 80-х роках, оскільки вважав, що життя за злодійськими поняттями не підходить для нього. Наприклад, за цими законами злодіям не можна одружуватися, Кулівар був одруженим. Взяв за дружину жінку з дитиною, виховував цю дитину, як свою рідну. Також він часто бував в оточенні зірок світового рівня і відвідував світські заходи, які зазвичай злодії не відвідують[4].

Після розвалу Радянського Союзу Віктор Кулівар почав займатися рекетом. Його заступництво вважалося гарантом безпеки, а брав він за нього не більше 10 % від прибутку підприємства[1][6].

В останні роки життя Віктор Кулівар встановив контроль над всім нафтовим портовим бізнесом[7][неавторитетне джерело].

Існує думка, що авторитет Карабаса в Одесі був настільки значущий, що в місті не відбувалося жодного пограбування без його відома. Карабас також виступав у міжнародних розбірках мафій у ролі третейського судді[8].

Походження прізвиська

[ред. | ред. код]

Існує кілька версій походження прізвиська «Карабас» у Віктора Кулівара. Одна з них говорить, що Віктор Кулівар жив над магазином «Золотий Ключик». Звідси, на думку деяких людей, і могло піти його прізвисько[9].

Друга версія говорить про те, що Віктор Кулівар вміло маніпулював людьми, ніби маріонетками. Це могло стати причиною його асоціації з казковим персонажем Карабасом-Барабасом[9].

Третя версія ґрунтується на хуліганському характері Кулівара, який проявився ще зі шкільних років. Він ображав молодших дітей, відбирав у них речі, через таку поведінку і міг отримати своє прізвисько[9][3].

Також є версія, що «Карабасом» прозвали Віктора Павловича Кулівара за його зовнішній вигляд, через контраст із його довготелесістю й худорлявістю[10].

Убивство

[ред. | ред. код]

21 квітня 1997 року Віктор Кулівар приїхав у баню на Асташкіна, куди приїжджав щопонеділка. Кілер на нього чекав там. На подвір'ї біля лазні його розстріляв із пістолета-кулемета «Скорпіон»[11]. На його тілі було декілька кульових поранень, але причиною смерті стало восьме за рахунком попадання — куля влучила в скроню. Злочин залишився не розкритий.[5]

Деякі джерела стверджують, що Віктора Кулівара в день убивства до лазні запросив інший кримінальний авторитет.[5]

Причин для замаху можна виділити кілька, серед них:

  • спроба боротьби Віктора Кулівар за офіційну владу місті;
  • спроба прокручувати великі угоди за межами Одеси та навіть країни, де він міг перейти дорогу тамтешнім кримінальним авторитетам;
  • конкурентна боротьба з бандитами, які займалися рекетом;
  • постановка контролю над нафтовим бізнесом у порту, за який тоді була війна[3].

Раніше міліція вже затримала одного кілера, у списку якого значився Віктор Кулівар, проте обережності це не додало в поведінці кримінального авторитета[3].

За однією з версій, у вбивстві могла бути замішана високопоставлена особа, можливо із великої політики або правоохоронної системи, так що розкривати це вбивство комусь може бути просто невигідно[9].

Джерела відзначають багатолюдні похорони колишнього кримінального авторитета. Могила Віктора Кулівара розташована на Другому християнському кладовищі в Одесі[4][5].

Біля лазні, де його розстріляли, висить меморіал з написом[12][5]:

Тут 21 квітня 1997 року зрадницьки був убитий Кулівар Віктор Павлович. Вічна світла пам'ять тобі, Карабас, від друзів-товаришів

Після смерті Карабаса, його наступником став Олександр Ангерт, відомий кримінальний авторитет на прізвисько Ангел[12].

Незабаром після вбивства Віктора Кулівара кримінальні війни в Одесі набули іншого, більш жорстокого вигляду. Зокрема, у серпні 1997, на людному тротуарі був убитий відомий журналіст Борис Дерев'янко, а в самій Одесі значно почастішали криваві розбірки. Ці події часто пов'язують зі смертю Віктора Кулівара.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. 1 2 Кулівар Віктор Павлович. odesskiy.com (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  2. ↑ Інтелігентний авторитет: Одеса двадцять років без Карабаса. korrespondent.net (рос.). 26 січня 2017. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  3. 1 2 3 4 5 Кримінальний лідер Одеси. www.mzk1.ru (рос.). Кримінальний Світ. Архів оригіналу за 28 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  4. 1 2 3 4 Марина ЖИГАЛЮК (8 жовтня 2017). На могилу одеського Карабаса кожен день приносять живі квіти. kp.ua (рос.). «КП». Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  5. 1 2 3 4 5 6 Andrey Burenok (10 грудня 2022). Одесса: как жили в прошлом и живут сейчас. Процитовано 20 грудня 2025 — через YouTube.
  6. 1 2 Олександра Дедюліна (11 жовтня 2017). Крім Соньки і Япончика: найвідоміші кримінальні авторитети Одеси. od.vgorode.ua (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  7. ↑ Сергій Ніконов (13 квітня 2017). Про героїв минулих часів... ord-ua.com (рос.). ОРД. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018. Помилка цитування: Недійсний параметр «nam"ord"» у тезі <ref>. Підтримувані параметри: details, dir, follow, group, name.
  8. ↑ Анатолій ГАВРИШ (10 жовтня 2018). Найбільшого в Україні злодія в законі позбавили українського громадянства і депортували до Грузії. fakty.ua (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 30 травня 2009.
  9. 1 2 3 4 Авторитетний Карабас з одеського Привозу. www.segodnya.ua (рос.). 13 вересня 2007. Архів оригіналу за 6 вересня 2017. Процитовано 24 січня 2018.
  10. ↑ РИКОВЦЕВА ОЛЕНА (26 квітня 1997). ЯВИЩЕ КАРАБАСА. www.primecrime.ru (рос.). Московські новини. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  11. ↑ Ірен Адлер (20 лютого 2013). Найстаріша лазня Одеси: тут убили Карабаса і парився Черномирдін. dumskaya.net (рос.). dumskaya.net. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
  12. 1 2 Міша Гленні. Тіньові владики. Хто керує світом. — Алгоритм, 2017. — 3256 с. — ISBN 9785457513297.

Див. також

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кулівар_Віктор_Павлович&oldid=48966775