Куліга туамотуанська

Куліга туамотуанська (Prosobonia parvirostris) — вид сивкоподібних птахів родини баранцевих (Scolopacidae). Поширений в Полінезії.

Поширення

Ендемік островів Туамоту у Французькій Полінезії. Вид був зареєстрований на таких атолах, розташованих з північного заходу на південний схід:

• Рангіроа, Ніау, Кауехі і Факарава на островах Палізер.
• Рарака, Катіу, Таханеа, Туанаке, Хіті і Тепото (Острови Раєвського).
• Пука-Пука (острови Дісаппоінтмент).
• Ануанураро (Острови Герцога Глостера).
• Нукутаваке і Пінакі (між островами Раєвського та Актеон).
• Тенараро, Ваханга, Тенарунга, Матуреївавао, Марутеа і Марія-Ест на островах Актеон (або поблизу).
• Моране (на південь від групи Актеон).
• Макароа, Камака і Мануї (острови Гамб'є).

Цей птах живе на незайманих атолах, де харчується на відкритих територіях, включаючи береги, пляжі та чагарники; рідше зустрічається в заростях пандануса.

Опис

Його довжина становить 17 см. Дзьоб чорний, загострений і короткий. Оперення коричневе або каштанове на верхній частині з візерунками світліших відтінків на спині і крилах і з дрібними білими лініями або крапками на голові; широка біла брова, білі щоки і підборіддя. Хвостові пера коричневі з білими кінчиками та білими трикутними мітками на зовнішніх перетинках. Нижня частина тіла білувата або кремова, темно-коричнева або палева з коричневими лініями, особливо на грудях.

Спосіб життя

Харчується в основному безхребетними, насінням, нектаром і рослинним матеріалом, який він видобуває з кущів і дерев, а також на поверхні землі і з листя. Живе парами під час розмноження на дуже невеликих територіях приблизно 20×30 м. Гніздиться як у кущах, якщо їх знаходить, так і на землі. Самиці відкладають по два яйця.

Література

• del Hoyo, J.; Elliott, A. & Sargatal, J. (editors) (1996): 57. Tuamotu Sandpiper. In: Handbook of Birds of the World, Volume 3: Hoatzin to Auks:515, plate 43. Lynx Edicions, Barcelona. ISBN 84-87334-20-2
• Greenway, James C. (1967): Sandpipers of the Tuamotu Archipelago. In: Extinct and Vanishing Birds of the World (2nd ed.): 260–263. Dover Publications, New York.
• Hayman, Peter; Marchant, John & Prater, Tony (1986): Shorebirds: an identification guide to the waders of the world. Houghton Mifflin, Boston. ISBN 0-395-60237-8
• Lowe, Percy Roycroft (1927). On the Anatomy and Systematic Position of Æchmorhynchus cancellatus (Gmelin), together with some Notes on the Genera Bartramia and Mesoscolopax; the Subfamily Limosinae; and the Pterylosis of Scolopax. Ibis. 69 (1): 114—132. doi:10.1111/j.1474-919X.1927.tb05646.x.
• Stresemann, Erwin (1950). Birds collected during Capt. James Cook's last expedition (1776–1780) (PDF). Auk. 67 (1): 66—88. doi:10.2307/4080770. JSTOR 4080770.

Посилання

• ARKive – images and movies of the Tuamotu sandpiper (Prosobonia cancellata)
• Natural History Museum: William Ellis' plate 64. Retrieved 11-SEP-2006.