Кулінарний туризм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Одеська область, Центр культури вина Шабо

Куліна́рний тури́зм (гастрономічний туризм) — це різновид туризму, пов'язаний з ознайомленням та дегустацією національних кулінарних традицій країн світу.

Кулінарний туризм, продуктовий туризм або гастрономічний туризм — це дослідження продуктів харчування як мета туризму.[1] Зараз це вважається життєво важливою складовою туристичного досвіду. Вечеря поза домом, є звичайним явищем серед туристів, і «вважається, що їжа посідає місце поряд з кліматом, житлом та краєвидами» за важливістю для туристів.[2]

Кулінарний туризм став відомим 2001 року після того, як Ерік Вольф, президент Всесвітньої асоціації гастрономічних подорожей, написав на цю тему офіційний документ.[3]

Огляд[ред. | ред. код]

Кулінарний або гастрономічний туризм — це прагнення до неповторних і незабутніх вражень від їжі і напоїв, як поблизу, так і на відстані.[4] Кулінарний туризм відрізняється від агротуризму тим, що кулінарний туризм вважається різновидом культурного туризму (кухня як прояв культури), тоді як агротуризм вважається різновидом сільського туризму,[5] але кулінарний туризм і агротуризм нерозривно пов'язані між собою. Кулінарний / гастрономічний туризм не обмежується їжею для гурманів.[6] Гастрономічний туризм можна розглядати як різновид досвідних подорожей.

Хоча багато міст, регіонів або країн відомі своєю їжею, кулінарний туризм не обмежується культурою харчування. Кожен турист їсть приблизно тричі на день, що робить харчування одним з основних економічних двигунів туризму. Такі країни, як Ірландія, Перу та Канада, вкладають значні кошти в розвиток кулінарного туризму і спостерігають зростання прибутків від відвідувань і ночівель, внаслідок просування продовольчого туризму і розвитку продуктової галузі.[7]

Гастрономічний туризм охоплює такі заходи, як заняття з кулінарії; відвідування гастрономічних пивних або винних турів; відвідування фестивалів їжі і напоїв[8] участь у спеціалізованих обідах[3] покупок у спеціалізованих торгових точках; відвідування ферм, ринків і виробників.

Економічний вплив[ред. | ред. код]

За оцінками Всесвітньої асоціації гастрономічних подорожей, витрати на їжу та напої становлять від 15% до 35% всіх видатків на туризм, залежно від доступності місця призначення.[9] У WFTA перераховано можливі переваги продовольчого туризму, в тому числі більша кількість відвідувачів, більше продажів, більше уваги засобів масової інформації, збільшення податкових надходжень і велику гордість громади.[9]

Уроки кулінарії[ред. | ред. код]

Зростальною галуззю кулінарного туризму, є кулінарні майстер-класи. Формати варіюються від короткого уроку тривалістю кілька годин до цілоденних і багатоденних курсів. Іноземні туристи зазвичай, звертають увагу на кухню країни, яку вони відвідують, натомість місцеві туристи, можуть прагнути спробувати нові для себе страви. Багато кулінарних класів також передбачають тури по ринку для підвищення культурного досвіду.[10] Деякі кулінарні майстер-класи проводяться в будинках місцевих жителів, що дозволяє іноземним туристам отримати уявлення про повсякденне життя і кухні тих, хто мешкає у країні, яку вони відвідують. І місцеві господарі, і іноземні гості отримують користь від міжкультурного досвіду.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Long, Lucy M. (2004). Culinary tourism. Lexington: University Press of Kentucky. ISBN 978-0-8131-4377-4. OCLC 834612198. 
  2. Mckercher, B.; Okumus, F.; Okumus, Bendegul (2008). Food Tourism as a Viable Market Segment: It's All How You Cook the Numbers!. doi:10.1080/10548400802402404. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 13 жовтня 2021. 
  3. а б What is Culinary Tourism?. Travel Tips - USA Today (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 13 жовтня 2021. 
  4. World Food Travel Association | The World's Leading Authority on. World Food Travel Association (амер.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021. 
  5. Wolf, Erik (2006). Culinary tourism : the hidden harvest : a dozen hot and fresh reasons how culinary tourism creates economic and community development. Dubuque, Iowa: Kendall/Hunt. ISBN 0-7575-2677-2. OCLC 225114131. 
  6. Stone, Matthew J.; Migacz, Steve; Wolf, Erik (11 лютого 2021). Learning through culinary tourism and developing a culinary tourism education strategy. Journal of Tourism and Cultural Change. с. 1–19. ISSN 1476-6825. doi:10.1080/14766825.2021.1876078. Процитовано 13 жовтня 2021. 
  7. Bussell, Jenn; Campbell, Caralyn; Lange-Faria, Wendy; McAree, Kathy; Wolf, Erik; World Food Travel Association (2014). Have fork will travel : a practical handbook for food & drink tourism professionals. Portland, Oregon, USA. ISBN 978-1-4905-3399-5. OCLC 870972258. 
  8. How Culinary Tourism Is Becoming a Growing Trend in Travel. HuffPost (англ.). 17 червня 2015. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 13 жовтня 2021. 
  9. а б What is Food Tourism?. World Food Travel Association (амер.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021. 
  10. Service, Tribune News. A cooking vacation. Tribuneindia News Service (англ.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021. 

Джерела[ред. | ред. код]