Кулічков Дмитро Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кулічков Дмитро Сергійович
Ім'я при народженні Дмитрий Сергеевич Куличков
Дата народження 3 червня 1979(1979-06-03) (44 роки)
Місце народження Саратов, РРФСР, СРСР
Місце смерті актор
Громадянство  Росія
Alma mater Саратовське театральне училищеd (2001) і Школа-студія МХАТ (2004)
Професія актор, кіноактор
IMDb ID 2463374

Дмитро Сергійович Кулічков (нар.. 3 червня 1979, Саратов, Російська РФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно.

Біографія[ред. | ред. код]

Дмитро Кулічков народився 3 червня 1979 року. Закінчив Театральний факультет Саратовської державної консерваторії імені Собінова (майстерня народного артиста Росії, професора Олександра Галко) в 2001 році і Школу-студію МХАТ (курс Євгенія Каменьковича) в 2004 році.

З 2004 року — артист театру під керівництвом О. Табакова[1], також співпрацює з Московським театром юного глядача (грає у виставі «Смак меду»), Московським художнім театром ім. А. П. Чехова[2].

У кіно дебютував в головній ролі у фільмі «Шукшинські оповідання» (новела «Ораторський прийом»).

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрах[ред. | ред. код]

Московський театр-студія під керівництвом Олега Табакова[ред. | ред. код]

Московський художній театр імені А. П. Чехова[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 2002 — Шукшинські оповідання (новела «Ораторський прийом») — Коля Скалкін, шофер
  • 2004 — На Верхній Масловці — Семен Крайчук
  • 2005 — Біла гвардія — Студзинський Олександр Броніславович
  • 2005 — Лебединий рай — Віталій «Псих»
  • 2006 — Печорін. Герой нашого часу — Димов
  • 2007 — Інша —
  • 2007 — Кремінь — сержант хирляві
  • 2008 — Щасливої ​​дороги —
  • 2008 — Москва. Голоси вислизаючих істин —
  • 2009 — Бубен, барабан — моряк
  • 2010 — Брестська фортеця — Карелін, лейтенант, льотчик 123-го винищувального авіаполку
  • 2011 — Бабло — Василь Хлопко, капітан міліції
  • 2010 — Глухар. Повернення (епізоди 39-40) — слідчий Дубцов
  • 2011 — Інкасатори — Ігор Стернін (інкасатор)
  • 2012 — Спокута — черговий, капітан
  • 2012 — Конвой — сержант
  • 2012 — Жити — Ігор
  • 2012 — Передчуття — Артур Григорович
  • 2012 — Життя і доля — Сошкін, політрук
  • 2012 — Три дні лейтенанта Кравцова — Ткаченко, командир батальйону
  • 2013 — Крапчастий — Толик («Артист»)
  • 2013 — Майор — Гуторов, батько загиблої дитини
  • 2013 — Нюхач — полковник Пашутін, командир частини
  • 2013 — Станиця — Павло Бережний
  • 2013 — Вбити Сталіна — Григорій Сапатеро, лейтенант держбезпеки, експерт-криміналіст
  • 2014 — Дурень — п'яниця в гуртожитку
  • 2014 — Чудотворець — Тимофій Баранов
  • 2014 — Прощай, кохана! — Олексій Мішкутьонок, експерт
  • 2014 — Московський хорт — Василь
  • 2015 — Сьома руна — Артем Алексєєв, слідчий прокуратури
  • 2015 — Пристойні люди — поліцейський
  • 2015 — Райські кущі — Саяпін
  • 2015 — Країна ОЗ — начальник ОВС
  • 2015 — Пікова дама: Чорний обряд — патологоанатом
  • 2016 — Шукач — Дмитро Олегович Юрков, підполковник поліції
  • 2016 — Чорна кішка — «Сява Мічений», кримінальник
  • 2016 — Анна-детектив — Привалов
  • 2016 — Дуелянт — Чичагов, ротмістр
  • 2016 — Дама пік — Олексій
  • 2017 — Наречена — Тихон, селянський мужик
  • 2017 — Штрафник — Андрій Шестрюгін
  • 2017 — Молодіжка. Доросле життя — Валерій Іванович Поляков, головний тренер хокейного клубу «Електрон» / другий тренер ХК «Бурі ведмеді» / головний тренер ХК «Бурі ведмеді» / головний тренер ХК «армату»
  • 2017 — Доктор Ріхтер — Микола Самохін
  • 2017 — Конверт — Андрій Будник, лейтенант в черговій частині РУВС, колега Марини Озёріной
  • 2018 — Селфі — Микита, один Вікі
  • 2018 — Кривава бариня — Степан, поп
  • 2018 — Пілігрим — оперативник
  • 2018 — Рубіж — майор Орлов
  • 2018 — Частка всесвіту — Євген Максимович Сезонів, головний карантинний лікар
  • 2018 — Операція «Сатана» — Олександр Сергійович Коковкін, лейтенант КДБ
  • 2018 — Кислота — вітчим Карини
  • 2018 — Сто днів свободи — Олександр Олександрович Синичкин
  • 2018 — Негода — Олександр Флеров («Флер»)
  • 2018 — Краще, ніж люди — Вадим, лікар «Швидкої допомоги»
  • 2019 — Завод — «Рябий»
  • 2019 — Пікова дама: Задзеркаллі — слідчий
  • 2019 — Тверезий водій — Микола В'ячеславович, клубний тусовщик, клієнт «тверезого водія»
  • 2019 — Формула помсти — Олександр Сергійович Коковкін, лейтенант КДБ
  • 2019 — Зима — панотець Михайло
  • 2019 — Місто-зад —
  • 2019 — Зулейха відкриває очі — Іконніков, художник
  • 2019 — Душогуби — Максим Віталійович Чебукін, ветеран — афганець
  • 2020 — Проект «Анна Миколаївна» (1-ша серія) — Дроздов
  • 2020 — Колл-центр — Сергій, сутенер Джемми
  • 2020 — Під прикриттям — Дмитро Миркін
  • 2020 — Вир — конвоїр
  • 2020 — Вовк — Микола Федорович, бандит
  • 2020 — Сержант — Микола Олександрович Самойлов, підполковник ФСБ, слідчий
  • 2020 — Хороша людина — Олександр Зайцев, губернатор
  • 2020 — Калашников — майор Лебедєв
  • 2021 — теорія ймовірності — слідчий
  • 2021 — Кришталевий — Семен Борисенко («Барс»), кримінальний бізнесмен
  • 2021 — Алібі — Рудов

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дмитрий Сергеевич Куличков [Архівовано 9 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайте театра п/р О. Табакова
  2. Дмитрий Сергеевич Куличков [Архівовано 24 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайте МХТ им. А. П. Чехова
  3. Театр-студия п/р О. Табакова: Рассказ о семи повешенных. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 2 жовтня 2021.
  4. Театр-студия п/р О. Табакова: ПОХОЖДЕНИЕ, составленное по поэме Н. В. Гоголя «Мертвые души». Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 2 жовтня 2021.
  5. Театр-студия п/р О. Табакова: Рассказ о счастливой Москве. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 2 жовтня 2021.
  6. МХТ им. Чехова: Белая гвардия. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
  7. МХТ им. Чехова: Вишневый сад. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
  8. МХТ им. Чехова: Король Лир. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
  9. МХТ им. Чехова: Живи и помни. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]