Кулічков Олексій Миколайович
| Кулічков Олексій Миколайович | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Алексей Николаевич Куличков |
| Дата народження | 19 квітня 1976 (48 років) |
| Місце народження | Пенза, Російська РФСР, СРСР |
| Громадянство |
 Росія |
| Alma mater | Саратовське театральне училищеd |
| Професія | актор театру та кіно, телеведучий |
| Кар'єра | 2001 — дотепер |
| IMDb | ID 3297149 |
Олексій Миколайович Кулічков (нар.. 19 квітня 1976, Пенза, Російська РФСР, СРСР) — російський шоумен, телеведучий, актор, режисер; найбільш відомий за програмою «Таксі», що виходила на ТНТ (2005—2009).
Біографія[ред. | ред. код]
У дитинстві захоплювався футболом, тренувався в Пензенському «Локомотиві»[1][2]. З 8 років займався в театральній студії, де опинився на перших ролях[1].
У 1993 році закінчив середню школу № 70 міста Пензи, після чого відправився до Москви, де йому не вдалося вступити до жодного акторського ЗВО, в результаті вступив до Пензенського училища культури і мистецтв на спеціальність «організація масових заходів та режисер аматорського театру».
Під час навчання працював педагогом-організатором у Палаці дитячої та юнацької творчості, отримав гран-прі на російському фестивалі театральних колективів з молодіжної трупою «Бригада-А», де виступив режисером. Був організатором різних концертів в області і на виїзді.
У 1997 році вступив на театральний факультет Саратовської консерваторії (курс Олександра Галка)[3].
У 2001—2002 роках, після закінчення ЗВО, грав у Російському драматичному театрі Башкирії в Уфі, де зіграв за один сезон три великі ролі[1], організовував і ставив капусники і творчі зустрічі.
З 2002 року — в Москві на телеканалі ТНТ, з вересня 2002 по липень 2003 року — редактор ток-шоу «Вікна», в тому ж році вів реаліті-шоу «Дом» разом з Миколою Басковим і Світланою Хоркіною в ролі виконроба[4].
У 2002—2007 роках брав участь в декількох постановках Театр.doc[5]. У 2004 році очолював колектив Надії Бабкіної «Російська пісня».
З 20 серпня по 24 грудня 2010 року вів програму «Лабораторія почуттів» на каналі Муз-ТВ з Марією Кожевніковою[6]. У 2011 році був одним з ведучих програми «Угон» на ДТВ[7]. З березня 2012 року по серпень 2013 року вів на телеканалі «Перець» шоу «Обмін побутової техніки»[8]. У 2012—2014 роках був ведучим пізнавальної програми «Їдемо, плаваємо, летимо» на сімейному освітньому телеканалі «Радість моя»[9].
У середині 2010-х років працював режисером театральних вистав і телесеріалів[10]. З 26 серпня 2018 року — автор і ведучий програми «Перша передача» на телеканалі НТВ[11].
Родина[ред. | ред. код]
Батько — Микола Гнатович Кулічков, знаходиться в Пензі без певного місця проживання[12].
Дружина (2005—2017) — Лацина Кулічкова[10]. Сини — Яромир (нар.. 2005)[13] та Гордей (нар.. 25 серпня 2009 року)[14].
Творчість[ред. | ред. код]
Ролі в Російському драматичному театрі Башкирії (2001—2002)[ред. | ред. код]
- «Ті, що біжать мандрівники» Микола Казанцев — Діма
- «Без вини винуваті» Олександр Островський — Незнамов
- «Роки мандрів» Олексій Арбузов — А. Ведерников
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 2005 — Адвокат 2 — Сергій Коршунов (фільм № 11 «Месник»)
- 2005 — Моя прекрасна няня — охоронець (49-я серія «Фальшивий діамант»)
- 2007 — Детективи — епізод (серія «Звичайна історія»)
- 2007 — Кривава Мері — таксист в аеропорту
- 2007 — Нас не наздоженеш — Андрій
- 2007 — Слід — співробітник ФЕС Олексій Виноградов (23-тя, 24-та і 26-та серії)
- 2009 — Десантура. Ніхто, крім нас — співробітник ізолятора (7-ма серія)
- 2009 — Найкращий фільм 2 — водій таксі
- 2010 — Щасливі разом — водій таксі (серія «Врятуйте нашу Дашу»)
- 2015 — Останній мент — Акулов, начальник служби безпеки
Режисер[ред. | ред. код]
- 2016—2017 — Слід (серії «Дефект», «Відьма з …», «Як сніжний ком», «Фатальна полювання», «Рокамболь», «Соціальний експеримент»)
- 2017 — Свідки (серії «Перше кохання», «Туфлі для Попелюшки», «Мажори»)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Меня спасло трепетное отношение к спорту[недоступне посилання з Октябрь 2018] Интервью с Алексеем Куличковым в газете «Спорт Бизнес Маркет» от 15 декабря 2006 года
- ↑ «Соболев бомбит»: Алексей Куличков в гостях (англ.). VK. Процитовано 4 жовтня 2017.
- ↑ Избегайте интеллектуалов…. Вокруг ТВ. 21 червня 2008. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ Алексей Куличков: Жена запрещает мне готовить!. Комсомольская правда. 20 березня 2013. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ Куличков. Театр.doc. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ Кожевникова и Куличков ищут любовь. Татар-информ. 18 серпня 2010. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ Наш земляк Алексей Куличков стал ведущим программы «Угон». Пензенская правда. 11 травня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ Бытовую технику будут менять на знания ежедневно. Комсомольская правда. 9 квітня 2012. Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ Едем, плаваем, летим. Радость моя. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ а б Алексей Куличков: Мечта сбылась, сейчас я в поиске интересной темы. Собеседник. 19 грудня 2017. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ Программа «Первая передача» на НТВ начинает телевизионный сезон с новым ведущим. НТВ. 27 серпня 2018. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ Отец телеведущего Алексея Куличкова ушел из дома-интерната. PenzaInform.ru. 9 жовтня 2015. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ Алексей Куличков: Самое важное искусство. Счастливые родители. 21 квітня 2011. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
- ↑ Ведущий программы "Такси" Алексей Куличков второй раз стал отцом. Комсомольская правда. 26 серпня 2009. Архів оригіналу за 1 жовтня 2021. Процитовано 1 жовтня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт
- Кулічков Олексій Миколайович на сайті IMDb (англ.)
|
