Куліш Юрій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Юрій Куліш
Особові дані
Повне ім'я Юрій Петрович
Куліш
Народження 22 серпня 1963(1963-08-22) (55 років)
  Дніпропетровськ, УРСР
Зріст 178 см
Вага 70 кг
Громадянство СРСР, Україна
Позиція захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
СРСР «Дніпро-75»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1980—1981 СРСР «Дніпро» (Ч) 3 (0)
1981—1982 СРСР «Меліоратор» ? (?)
1983—1984 СРСР «Динамо» (Кіров) 45 (5)
1985—1987 СРСР «Сокіл» (С) 94 (13)
1987—1988 СРСР «Ротор» (В) 44 (6)
1989 СРСР «Чорноморець» (О) 1 (0)
1989—1990 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 7 (0)
1990—1991 СРСР «Чорноморець» (О) 20 (1)
1991 СРСР «Тилігул» 20 (5)
1992 Україна «Нива» (Т) 21 (5)
1993 Україна «Евіс» 19 (4)
1993 Швеція «Аппелб'ю» ? (?)
1993 Україна «Евіс» 19 (6)
1994 Молдова «Тилігул» 17 (9)
1994—1995 Україна «Миколаїв» 23 (2)
1996 Україна «Нива» (Т) 12 (0)
1996 Росія «Носта» 18 (4)
1997 Росія «Лада-Град» 3 (0)
1997 Білорусь «Трансмаш» 13 (6)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб Ігри (голи)
1995 Україна «Локомотив» (Одеса) 10 (8)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2000—2001
2003—2004
2004—2006
Молдова «Конструкторул»
Молдова «Шериф-2»
Молдова «Тирасполь»
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Юрій Петрович Куліш (нар. 22 серпня 1963, Дніпропетровськ, УРСР) — радянський та український футболіст і тренер, захисник та півзахисник. Майстер спорту СРСР (1988).

Кар'єра гравця[ред. | ред. код]

Вихованець дніпропетровської школи «Дніпро-75». На початку кар'єри грав за клуби першої та другої ліги чемпіонату СРСР «Дніпро» (Черкаси), «Меліоратор» (Кизилорда), «Динамо» (Кіров), «Сокіл» (Саратов), «Ротор» (Волгоград). З «Ротором» в сезоні 1988 року завоював срібні медалі першої ліги, а з ними право підвищитися в класі. Після успішного сезону тренер волгоградцев Віктор Прокопенко повернувся в рідний йому одеський «Чорноморець». Разом з ним пішов і Юрій Куліш. У складі «моряків» Юрій дебютував у вищій лізі чемпіонату СРСР.

У тому ж сезоні перейшов до дніпропетровського «Дніпра». У складі «дніпрян» брав участь у матчах розіграшу Кубка чемпіонів 1989/90. Володар Кубка Федерації (1989 — з «Дніпром», 1990 — з «Чорноморцем»).

Не зумівши закріпитися в основі дніпропетровців, Юрій повертається до Одеси. Бере участь у матчах розіграшу Кубка УЄФА 1990/91.

У 1991 році по ходу сезону переходить в «Тилігул». Допомагає тираспільцям завоювати путівку у вищу лігу, якої через розпад СРСР молдовському клубу скористатися не вдалося.

З 1992 року грав у незалежних чемпіонатах України, Росії, Молдови й Білорусі. У другому колі чемпіонату Росії 1996 року грав у новотроїцькій «Ності», а в першій половині сезону 1997 року — в димитровградскій «Ладі». Покинувши «Ладу» влітку 1997 року повернувся в Україну. Спроба влаштуватися в одній з українських команд виявилася невдалою так як минули всі терміни дозаявочной кампанії. В цей час надійшла пропозиція від українського тренера Володимира Нечаєва, який прийняв білоруський «Трансмаш» (Могильов). Куліш відповів згодою й відправився в Білорусь[1]. «Трансмаш» став останнім професіональним клубом у кар'єрі Куліша.

У період з 1998 по 2000 роки грав в аматорських клубах Одеси і області. Чемпіон України серед ветеранів 1998 року в складі «Рішельє».

У кінці 1995 року грав у футзал у складі вищолігового одеського «Локомотива».

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

У 2000 році деякий час працював селекціонером «Чорноморця»[2]. Продовжив кар'єру селекціонера в тираспольському «Шерифі». Тренував «Конструкторул» (Чобручі).

У 2003 році Кулішу довірили «Шериф-2». Під керівництвом українця команда в першому колі дивізіону «А» чемпіонату Молдови не програла жодного з 15-ти матчів. Завдяки цьому успіху тренера запросили в «Тирасполь»[3]. Сезон 2004/05 приніс команді четверте місце в національному чемпіонаті. У 2006 році тираспільці завоювали «бронзу». Влітку того ж року команда Куліша пройшла два раунди Кубка Інтертото, вибивши азербайджанський «МКТ-Араз» і польський «Лех». У третьому колі «Тирасполь» у впертій боротьбі поступився команді «Рід» (Австрія). Це був найбільш вдалий єврокубковий сезон молдовського клубу[4]. За підсумками 2006 року Юрій Куліш був визнаний найкращим тренером Молдови.

У грудні 2006 року Куліш став старшим тренером команди «Динамо» (Мінськ). Під керівництвом дуету Качуро — Куліш «динамівці» провели весь підготовчий цикл до сезону 2007 років, однак буквально за декілька днів до старту чемпіонату Білорусії вони змушені були скласти з себе свої повноваження[5].

Юрій Петрович повернувся до тренерського штабу «Шерифа»[6]. У цей період в команді працював також Леонід Кучук. Після відходу цього білоруського фахівця з молдовської команди, Юрій Куліш переїхав разом з ним спочатку в київський «Арсенал»[7][8], потім у «Кубань»[9], а пізніше в московський «Локомотив»[10][11].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • СРСР Майстер спорту СРСР (1988)

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]