Кумка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Кумка
Кумка звичайна
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Земноводні (Amphibia)
Підклас: Безпанцерні (Lissamphibia)
Надряд: Батрахії (Batrachia)
Ряд: Безхвості
Підряд: Archaeobatrachia
Родина: Кумкові
Рід: Кумка
Біноміальна назва
Bombina
Oken, 1816
Синоніми
Bombinator Merrem, 1820

Glandula Tian and Hu, 1985
Grobina Dubois, 1987

Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Bombina
ITIS logo.jpg ITIS: 208049
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 8344
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Bombina
Fossilworks: 113813

Кумка, або джерелянка[1] (лат. Bombina) — рід земноводних родини кумкових ряду безхвостих.

Опис[ред.ред. код]

Загальна довжина досягає 7,7 см. Земноводні зі сплощеним тілом. Шкіра зверху вкрита численними горбиками. Привушні залози (паротиди) не виражені. Барабанна перетинка відсутня. Зіниця серцеподібна. Зябровий отвір (спіракулюм) у пуголовка знаходиться на середній лінії черева ближче до клоаки. Верхня досить висока частина хвостового плавця заходить на спину. Ротовий диск округлої або трикутної форми, з двома рядами зубчиків зверху і трьома знизу, в кожному рядку зубчики розташовані у 2—3 ряди.

Забарвлення зверху сіро—коричневе, темне або зелене з темними або зеленими плямами. Знизу контрасне поєднання яскравих жовтих, помаранчевих або червоних плям з темною пігментацією. У шлюбний період у самців з'являються чорні мозолі на першому—другому пальцях передніх кінцівок та на внутрішній частині передпліччя.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Полюбляють стоячу воду у низинах, зокрема невеличкі ставки, струмки, заплави. Зустрічаються у гірських місцевостях, на висоті до 3000 м над рівнем моря. Активні у сутінках. Живляться комахами та їх личинками.

У разі небезпеки на суходолі можуть приймати «увігнуту» позу, притискаючись черевом до поверхні та вигинаючи догори голову й кінцівки. Таким чином тварини демонструють яскраво забарвлену нижню частину тіла. Іноді вони перевертаються на спину, вигинаючись черевом догори. Це захисна поведінка, що характерна для кумок, яка зустрічається також у ряду інших видів амфібій, проте отримала назву «рефлекс джерелянки». Показ яскравих частин тіла попереджає нападника про отруйність.

У шкірних виділеннях, дійсно, міститься речовина фрінолізін, яка викликає розпад еритроцитів крові. Мильні на дотик, ці виділення білого кольору викликають сильне подразнення слизової оболонки, озноб і головний біль у людини. При дозі ЛД50 = 400 мг / кг отрута цих земноводних має летальний ефект для гризунів. Однак попри це кумки іноді стають здобиччю інших жаб, вужів, деяких птахів і ссавців.

Самці видають вельми характерні глухі звуки («ункання») як на поверхні води, так і під водою. При паруванні самець обхоплює самку за тулуб попереду стегон (так званий інгвінальний амплексус).

Кладка представлена у вигляді окремих ікринок або їх невеликих груп. Загалом відкладається до 300 яєць.

Розповсюдження[ред.ред. код]

Мешкають в Європі, де відсутні на південному заході, на Британських островах і майже у всій Скандинавії, з іншого боку, вони присутні у Приморському краї Росії, в Кореї, північно—східному та південно—західному Китаї і на самій півночі В'єтнаму.

Зустрічаються в Україні.

Види[ред.ред. код]

Містить 5 видів[2]:

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Axel Kwet: Reptilien und Amphibien Europas. Franckh-Kosmos, Stuttgart, 2005. ISBN 3-440-10237-8
  • Menno Schilthuizen (2001). Frogs, Flies & Dandelions. Oxford University Press. ISBN 0-19-850393-8. 4993. 2992.1..234 kdkt. 1987.