Кум (остан)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кум
Остан Ірану
استان قم
Розташування
Мапа Ірану з позначеною провінцією Кум
Статистика
Столиця: Кум
Найбільші міста:
Площа: 11 237 км²
Населення (2006):
 • густота:
1 070 000
 • 92,4/км²
Кількість шагрестанів: 1
Часовий пояс: UTC+3:30
Мова(и): азербайджанська, перська, шахсевені
Мапа
Мапа

Кум (перс. قم‎ — Qom; азерб. Qum) — остан (провінція) на півночі Ірану. Межує з останом Меркезі на півночі та заході, з Тегераном на півночі, з Семнаном на сході та з останом Ісфахан на півдні. Утворена в 1995 році шляхом виділення провінції зі складу остану Тегеран. Населення станом на 2006 рік становить 1 070 тис. З них 91,2 % мешкає в містах. Столиця провінції — місто Кум.

Населення[ред. | ред. код]

Основне населення — азербайджанці, перси, лури.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат пустельний та напівпустельний. Опадів мало, клімат сухих. Область несприятлива для сільського господарства, особливо в районі солоних озер. В області два великі солоні озера — Хаузі Султан та Намак.

Історія[ред. | ред. код]

Мечеть Джамкаран — популярне місце паломництва шиїтів, Кум
Сосуд з Кахаки, середина I тисячоліття до н. е.

Кум існував задовго до прийняття ісламу. Археологічні знахідки датуються п'ятим тисячоліттям до нашої ери. Ще в доїсламський час Кум був великим містом.

Другий халіф Омар зайняв центр Кума. У 644-645 Абу Муса Ашгарі контролював Кум, в якому раз у раз спалахували конфлікти між арабами та місцевим населенням.

Кум був місцем, де алавіди ховалися від переслідувань з боку правлячих халіфів. Халіф Аль-Мамун штурмував Кум у 825, розгромив місто з великою кількістю жертв.

У 831 жителі Кума повстали, проте повстання було жорстко придушене. Лише під час династії Буїдів представники алавідів отримали владу в регіоні і Кум став процвітати.

У 1531 році провінція стала одним з центрів шиїтського ісламу.

Під час війни з Афганістаном, Кум сильно постраждав і пережив декілька періодів занепаду.

У 1798 році місто перейшло під контроль Ага Мохаммеда хан Каджара.