Кунів

| село Кунів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна | |||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район | Шепетівський район | ||||
| Тер. громада | Плужненська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA68060190110047650 | ||||
| Облікова картка | Кунів на сайті ВРУ | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1462 | ||||
| Населення | 644 особи (2001) | ||||
| Площа | 1,616 км² | ||||
| Густота населення | 398,51 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 30310 | ||||
| Телефонний код | +380 3852 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°14′27″ пн. ш. 26°22′1″ сх. д. / 50.24083° пн. ш. 26.36694° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
207 м | ||||
| Водойми | р. Вілія | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 30320, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Плужне, вул. Бортника, 7 | ||||
| Карта | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Ку́нів — село в Україні, у Плужненській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 644 особи.
Перша згадка про цю оселю датується 1545 роком, в описі Кременецького замку, де в числі городень була городня Семена і Михайла Яловицьких з Кунева. Крім цього в 1569 році в грамоті короля Жигимонта Августа про прилучення Волинської землі до Польщі. В 1582 році платив з Кунева Пйотр Бучацький-Творовський[1] від 8 «димів» і 3 город. Після Єловицьких, село перейшло до Малинських, а від них до Яблоновських. В містечку була дерев'яна церква на місці старої 16 століття, церковно-парафіяльна школа з 1886 року, 2 гарбарні й броварня, мурований костел. В другій половині 19 століття в селі 131 двір, 1036 українців, 75 поляків і 800 євреїв. В 1831 році Кунів конфісковано і передано до московської казни. Колись в селі стояв палац Яблоновських, оточений гарним парком, від якого залишилися тільки руїни. За переписом 1911 року в Куневі було 2826 жителів, волосна і міщанська управа, пошта, телеграф, земська поштова станція, агроном, акушерка, аптека, 3 аптечні склади, 32 крамниці, водяний млин, позичкова каса, 1 ресторан і 12 ярмарків щорічно. В містечку були залишки валів старого замку.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 637 | 98.91% |
| російська | 6 | 0.93% |
| румунська | 1 | 0.16% |
| Усього | 644 | 100% |
- Недошовенко Тамара Федорівна (нар. 1950) — українська художниця і педагог.
Розвідниці НКВС-НКДБ СРСР під час німецько-радянської війни, членкині партизанського загону «Переможці»:
- Лісовська Лідія Іванівна (1910—1944)
- Микота Марія Макарівна (1924—1944)
-
Дорожній знак при в'їзді в село
-
Будинок культури
-
Школа
-
Дитячий садок
-
Став біля села
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — 578 с.
- Микола Крикун, Олекса Піддубняк. Волинський маєток Лаврина Пісочинського (придбання села Кунева і захист права власності на нього) [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Kuniw, Kuniów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 879. (пол.)
- Паспорт територіальної громади Кунівської сільської ради
- Погода в селі Кунів [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
