Куніна Надія Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Надія Куніна
Особисті дані
Повне ім'я Надія Володимирівна Куніна
Народження 29 березня 2000(2000-03-29) (24 роки)
  Україна
Громадянство Україна Україна
Позиція нападниця
Інформація про клуб
Поточний клуб «Колос»
Номер 22
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2016—2018 Україна «Легенда» 34 (1)
2018—2021 Україна «Житлобуд-1» 25 (19)
2021—н.ч. Швеція «Лінчепінг» ()
2023— →  Австрія «Аустрія» ()
2023—н.ч. Україна «Колос» ()
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2015—2016
2017—2019
2018—н.ч. 		Україна Україна WU-17
Україна Україна WU-19
Україна Україна 		8 (4)
12 (4)
15 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Надія Володимирівна Куніна (нар. 29 березня 1994) — українська футболістка, півзахисниця та нападниця жіночої збірної України.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

За наполяганням матері записалася до танцювального гуртка, де займалася протягом двох років[1]. Під час навчання в 4-у класі школи старша сестра Надії привела її до футбольної секції[2]. Під час проживання в Ужгороді брала участь у регіональних дитячих змаганнях. На одному з матчів Куніну помітив Сергій Сапронов, який запросив її до чернігівського «Спартака»[2], де дівчина виступала з 7-о по 10-й класи на період навчання в школі.

Легенда[ред. | ред. код]

У 2016 році перейшла до «Легенди». У футболці чернігівського клубу дебютувала 30 квітня 2016 року в переможному (2:1) домашньому поєдинку 2-о туру Вищої ліги проти уманського «Ятраня». Надія вийшла на поле на 69-й хвилині, замінивши Любов Шматко[3]. За підсумками сезону 2016 року редакція сайту «Жіночий футбол України» (wfpl.com.ua) визнала Надію Куніну найкращою футболісткою 2016 року у віковій катгорії до 17 років[4]. Першим голом у чемпіонаті України відзначилася 28 липня 2017 року на 20-й хвилині переможного (7:1) виїзного поєдинку 2-о туру проти київського «Атекс-СДЮШОР №16». Надія вийшла на поле в стартовому складі та відіграла увесь матч[5]. Потрапила до символічної «Команди року-2017» за версією читачів видання womensfootball.com.ua (на позиції нападник)[6]. У складі чернігівського клубу в чемпіонаті України зіграла 34 матчі, в яких відзначилася 1 голом. Разом з «Легендою» тричі поспіль здобувала бронзові нагороди чемпіонату (2016, 2017, 2017/18), а в 2016 року стала фіналісткою кубку України.

«Житлобуд-1»[ред. | ред. код]

Наприкінці червня 2018 року приєдналася до «Житлобуду-1»[7]. У складі харківського клубу дебютувала 3 серпня 2018 року в переможному (11:0) поєдинку 1-о туру Вищої ліги проти костопільської «Родини». Куніна вийшла на поле в стартовому складі та відіграла увесь матч, а на 21-й та 29-й хвилинах матчу відзначилася дебютними голами за нову команду[8].

«Лінчепінг»[ред. | ред. код]

В 2021 році перейшла до складу «Лінчепінга» [9], триразового переможця Damallsvenskan та п’ятиразового воладара кубку Швеції. Трансфер був розрахований на 3,5 роки. [10]

В 2023 році на правах оренди розпочала сезон в австрійській команді «Аустрія» (Відень) [11] , за яку вона провела 18 ігор, в яких забила 8 голів та зробила 2 асисти.

«Колос»[ред. | ред. код]

Влітку 2023-го року Куніна повернулась до Чемпіонату України. [12] На початку липня було проведено офіційну презентацію Надії в «Колосі» та визначено її новий ігровий номер «22». Контракт було підписано строком на 2 роки.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

У 2015—2016 роках провела 8 матчів (4 голи) за дівочу збірну Україна WU-17. З 2017 по 2019 рік залучалася до поєдинків дівочої збірної України WU-19 (12 матчів, 4 голи).

У вересні 2018 року отримала перший виклик до національної збірної України[13]. Дебютувала за головну жіночу команду країни 4 вересня 2018 року в переможному (2:0) домашньому поєдинку проти Угорщини. Надія вийшла на поле на 85-й хвилині, замінивши Яну Калініну[14].

Стиль гри[ред. | ред. код]

Грає на позиції центральної півзахисниці, проте улюблена позиція — нападниця[15].

Досягнення[ред. | ред. код]

«Легенда»
«Житлобуд-1»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ НАДІЯ КУНІНА: «Я ЖИВУ ФУТБОЛОМ - Я НАСОЛОДЖУЮСЯ ГРОЮ». Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 23 квітня 2022.
  2. ↑ а б Надежда КУНИНА: "Поддержка родителей - для меня самое главное" [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Протокол матчу «Легенда-ШВСМ» (Чернігів) - «Ятрань-Берестівець-Уманьферммаш» (Умань)[недоступне посилання]. Офіційний сайт УАФ
  4. ↑ Выбор группы ЖФУ: Надежда Кунина - лучший игрок до 17 лет. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 15 березня 2020.
  5. ↑ Протокол матчу «Атекс-СДЮШОР-16» (Київ) - «Легенда-ШВСМ» (Чернігів)[недоступне посилання]. Офіційний сайт УАФ
  6. ↑ «КОМАНДА РОКУ-2017» У ЖІНОЧОМУ ФУТБОЛІ ЗА ВЕРСІЄЮ ЧИТАЧІВ WOMENSFOOTBALL.COM.UA
  7. ↑ Первые трансферы лета 2018 года (рос.)
  8. ↑ Протокол матчу «Житлобуд-1» (Харків) - «Родина-Ліцей» (Костопіль)[недоступне посилання]. Офіційний сайт УАФ
  9. ↑ Профіль клуба Linköping Football Club
  10. ↑ ОФІЦІЙНО. НАДІЯ КУНІНА – ГРАВЧИНЯ ШВЕДСЬКОГО ФК ЛІНЧЕПІНГ
  11. ↑ НАДІЯ КУНІНА ПРОДОВЖИТЬ КАР’ЄРУ В ЧЕМПІОНАТІ АВСТРІЇ
  12. ↑ Надія Куніна переходить до "Колоса" з Ковалівки
  13. ↑ Надія Куніна: «В Тернополі ми очікуємо на палку підтримку збірної»
  14. ↑ Кунина дебютировала за сборную Украины (рос.)
  15. ↑ Надія Куніна: "Суперники були фізично і технічно сильнішими за нас"

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Куніна_Надія_Володимирівна&oldid=42349984