Кун Киран
Кун Киран | |
---|---|
Народився | 1251 |
Помер | 1280 |
Діяльність | військовослужбовець |
Посада | хан |
Батько | Орда |
Брати, сестри | Куремса і Sartaqtayd |
Кун Киран (Кункиран) (д/н — 1280) — 2-й хан Білої Орди у 1251—1280 роках. З монгольської мови ім'я перекладається як «Сильний та вправний»
Четвертий син хана Орда Іхена. 1251 року спадкував владу. На той час був досить молодим. Зберігав вірність Бату, хану Золотої Орди, та його наступникам. Водночас мав гарні відносини з великими монгольськими каганами, зокрема Мунке. Допоміг останньому знищити ворогів з роду Угедеїдів.
Його ставка розміщувалася в місцині Каялика, а володіння поширилися до Отрару. Мирні відносини з усіма сусідами сприяли наповненню скарбниці, посиленню улуса та збільшенню населення. До кінця панування досяг більшої самостійності від Золотої Орди, яка вела війни з Хулагуїдами на Кавказі. Разом з тим в середині 1260-х років фактично вимушений був розділити владу з небожами Конши і Тимур-Букою, що отримали титули нойонів.
Помер Кун Киран 1280 року. Владу перебрав Конши.
- Кляшторный С. Г., Султанов Т. И. Государства и народы Евразийских степей: от древности к Новому времени. — 3-е издание, исправленное и дополненное. — СПб.: Петербургское Востоковедение, 2009. — 432 с.
- Ускенбай К. З. Восточный Дашт-и Кыпчак в XIII — начале XV века. Проблемы этнополитической истории Улуса Джучи. Серия «История и культура Золотой Орды». Вып. 17 / Ред. И. М. Миргалеев. — Казань: Изд-во «Фэн» АН РТ, 2013. — 288 с