Куопіо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Куопіо
Kuopio
Kuopio.vaakuna.svg
Герб
Куопіо
Основні дані
Країна Фінляндія Фінляндія
Провінція Північна Савонія
Засноване 1775
Населення 93 303 особи (на 31 січня 2010)[1]
Площа 1 124,02 км²
Густота населення 83,01 осіб/км²
Часовий пояс UTC+2, влітку UTC+3
Географічні координати 62°53′33″ пн. ш. 27°40′42″ сх. д. / 62.89250° пн. ш. 27.67833° сх. д. / 62.89250; 27.67833Координати: 62°53′33″ пн. ш. 27°40′42″ сх. д. / 62.89250° пн. ш. 27.67833° сх. д. / 62.89250; 27.67833
Місцева влада
Веб-сторінка http://www.kuopio.fi
Карта
Куопіо (Фінляндія)
Куопіо
Куопіо

Ку́опіо (фін. Kuopio) — місто на сході Фінляндії, біля озера Каллавесі, адміністративний центр провінції Північна Савонія.

Історія[ред. | ред. код]

Ратуша Куопіо

Це місто середньої величини з населенням в 93,3 тисячі жителів (восьме за чисельністю населення місто Фінляндії) знаходиться за 383 км від Гельсінкі та 326 км від російського кордону. Історію свою місто почало в період шведського панування в XVI столітті. У 1549 р. фінський реформатор церкви Мікаел Агрікола дав указ про будівництво церкви в Куопіонніемі, яка в 1552 р. стала центром церковного приходу. У 1652 році граф Піетарі Браха (Пер Бразі) вперше заснував м. Куопіо як центр торгівлі та управління губернії, але в 1681 р. права міста були скасовані. Привілеї міста були відновлені 4 березня 1782, коли шведський король Густав III зробив його адміністративним центром губернії Саво-Карелія.

Вид на Куопіо і Каллавесі

У результаті російсько-шведської війни 1808–1809 рр. Фінляндія була приєднана як автономне Велике князівство до Росії. Бойові дії тривали і в околицях Куопіо. У 1815 р. була закладена стара будівля міста — собор Святого Миколая (архітектор Г. В. Палмрот). Куопіо — центр православної церкви Фінляндії. Єпархія Куопіо є також архиєпархією православної церкви країни.

Сучасність[ред. | ред. код]

Сьогодні Куопіо — великий адміністративний, культурний та освітній центр. В місті працює університет, який спеціалізується у галузі медицини. Куопіо — центр деревообробної промисловості: розвинені хімічна, машинобудівна, харчова промисловість. Центр туризму та зимових видів спорту.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Вежа Пуйо

Церковний православний музей Куопіо — один з найзначніших церковних музеїв в Західній Європі. Він підпорядковується фінському православному церковному правлінню і має статус державного. Музей заснований в 1957 р., будівля побудована в 1969 р. Тут виставлені ікони, літургійний текстиль та сакральні предмети з монастирів Валаам і Коневець; велика частина експонатів евакуйована під час війни з монастирів та парафій Карелії, які знаходяться тепер на російській території. Різноманітність і велика кількість предметів з старих монастирів Валаама, Коневця і Печенги говорять про спроможність монастирів часів автономії Фінляндії та їх значенні як місць паломництва. Предмети з великих міських приходів, таких, як Виборзький і Приозерський, дають уявлення про православну культуру XIX ст. Скромні та нечисленні предмети парафій Ладоги відображають бідність, в якій в той час жили в глушині. Велика частина колекції музею відноситься до XVIII–XIX століть, а самі старі речі — до середніх століть. Переказ свідчить, що найстаріші предмети належать засновнику Коневецького монастиря Арсенію Коневецькому. Це — кухоль з капу, дерев'яний хрест і золотий хрест-реліквія, прикрашений перлами і дорогоцінним камінням, здобутими з річок Карелії. Серед експонатів багато розкішних дорогих подарунків. Подарунки монастирям робили члени царської сім'ї і багаті купці. Один з найстаріших текстилей — покривало часів Івана Грозного, подароване Коневецькому монастирю двома боярськими синами в 1551 р. На покривалі зображений святитель Арсеній Коневецький. Покривало, можливо, виготовлено у швейній майстерні Єфросинії Старицької — тітки Івана Грозного. Воно розписано золотом і вишите візерунками з шовку. Інше покривало подаровано Валаамському монастирю в 1858 р. царівною Марією Олександрівною. Воно зшите з короновальной парчі, витканою до коронації Олександра II.

Порт Куопіо

У центрі міста розташована заповідна зона — гора Пуйо, вкрита густим лісом. На її вершині в 1963 р. побудована 75-метрова вежа, має три поверхи — кафе, ресторан, що обертається і оглядовий майданчик, з якої відкривається вид на озера і острови. Взимку гора Пуйо перетворюється на лижний центр. Тут прокладено близько 45 км лижні. На горі Пуйо існує єдина у світі школа навчання стрибків на лижах з трампліна, яка відкрита для всіх охочих.

Відомим в місті місцем є ринкова площа, де продаються національні делікатеси та вироби народної творчості. Популярною серед туристів є місцева страва «калакукко» (фін. kalakukko — риб'ячий півень) — рибний пиріг з начинкою з ряпушки.[2]

У Університетському ботанічному саду зібрано близько 1 000 видів рослин у парниках і близько 1 500 видів на відкритих майданчиках. Це різноманітні лікарські та отруйні, лісові і лугові рослини.

У місті працюють Музей «Квартал Куопіо», який розкриває історію будівництва Куопіо та зоопарк свійських тварин.

Уродженці[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]