Куп'євате

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Куп'євате
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Глобинський район
Громада Куп'єватівська сільська рада
Код КОАТУУ 5320684901
Основні дані
Засноване 1922
Населення 397
Площа 2,795 км²
Густота населення 150,98 осіб/км²
Поштовий індекс 39034
Телефонний код +380 5365
Географічні дані
Географічні координати 49°26′04″ пн. ш. 33°36′04″ сх. д. / 49.43444° пн. ш. 33.60111° сх. д. / 49.43444; 33.60111Координати: 49°26′04″ пн. ш. 33°36′04″ сх. д. / 49.43444° пн. ш. 33.60111° сх. д. / 49.43444; 33.60111
Середня висота
над рівнем моря
121 м
Водойми р. Хорол
Місцева влада
Адреса ради 39034, с. Куп'євате, вул. Сонячна, 10; тел. 38-3-31
Карта
Куп'євате. Карта розташування: Україна
Куп'євате
Куп'євате
Куп'євате. Карта розташування: Полтавська область
Куп'євате
Куп'євате
Мапа

Куп'єва́те — село в Україні, у Глобинському районі Полтавської області. Населення на 2011 рік становить 397 осіб. Орган місцевого самоврядування — Куп'єватівська сільська рада. Окрім Куп'єватого, раді підпорядковані с. Демидівка, с. Лукашівка, с. Майданівка, с. Манилівське.[1]

Географія[ред. | ред. код]

Село Куп'євате розташоване за 40 км від районного центру м. Глобине. За 3,5 км від села знаходиться правий берег річки Хорол, за 1 км розташовані села Лукашівка і Демидівка. У селі велике озеро.

Історія[ред. | ред. код]

Назву одержано від річки Куп'єватої (правої притоки Хоролу) біля якої виникло, на рубежі XIX та XX ст. На місці села існувала економія поміщика М. І. Вязьмітінова. У господарстві були млин, олійниця крупорушка. Радянську владу проголошено в січні 1918 року. Маєток був націоналізований на початку 20-х років. Хутір був віднесений до Фидрівської сільської ради, Манжеліївського району Кременчуцького округу.

У 1926 р. на хуторі 29 дворів 166 жит. У період Другої світової війни на фронтах загинуло 160 жителів.[1]

Село електрифіковане у 1960 році, радіофіковане у 1961 році, 1965 році висаджено парк. 1973 збудовано дорогу з твердим покриттям.[1]

Населення[ред. | ред. код]

Населення станом на 1 січня 2011 року становить 397 осіб.[1]

  • 2001 — 422
  • 2011 — 397 жителів

Інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі є[1]:

  • відділення зв'язку
  • відділення ощадбанку
  • комплексний приймальний пункт

Освіті[ред. | ред. код]

  • неповна середня школа
  • дитсадок

Медицина[ред. | ред. код]

  • фельдшерсько акушерський пункт

Культура[ред. | ред. код]

  • Будинок культури на 400 місць
  • бібліотека — 19,6 тис. од. зб.
  • Музейна кімната

Пам'ятки[ред. | ред. код]

На території села Куп'євате встановлений обеліск «Мати, що тужить» (рос. Скорбящая мать) Воїнам Радянської армії і воїнам-односельцям, які загинули в роки Другої світової віни.[1]

Є пам'ятник Леніну 1968 р.[1]

Символіка[ред. | ред. код]

У села Куп'євате є гімн, автор якого Лопатюк Євгенія.[1]

Заховались в вишнях
Чепурненькі хати,
Зріють абрикоси у моїм саду.
Це — моє єдине рідне Куп’євате.
Де іще на світі я таке знайду?

Приспів:
Куп’євате моє Куп’євате.
Шир ланів і роздолля садів.
Куп’євате моє Куп’євате.
Я навіки тебе полюбив.

Вийшли ми не з панства і царського роду,
Та від цього мало маємо журби.
Ми нащадки славні добрих хліборобів,
Не цурались зроду оранки й сівби.

Приспів.

А у тім далекім 22-ім році
В нас створили другу трудову артіль.
Люди працювали тут на хлібнім полі
І у літню спеку і у заметіль.

Приспів.

Збіглися над ставом верби кучеряві,
Липова алея вітами шумить.
І стоїть в долинці рідне Куп’євате,
Де нам гарно вчитись, і співать, і жить.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]