Купенко Борис Іванович

Купенко Борис Іванович
Народився	10 травня 1922(1922-05-10) Шахти, Донецька губернія, Українська СРР
Помер	15 березня 1992(1992-03-15) (69 років) Донецьк, Україна
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	сценограф
Alma mater	Ростовське художнє училище імені Митрофана Грекова (1939)
Заклад	Шахтинський драматичний театр, Донецький національний академічний український музично-драматичний театр і Донецький академічний державний театр опери та балету імені Анатолія Солов'яненка
Учасник	німецько-радянська війна
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Борис Іванович Купе́нко (нар. 10 травня 1922, Шахти — пом. 15 березня 1992, Донецьк) — український радянський художник театру.

Біографія

Народився 10 травня 1922 року в місті Шахтах (нині Ростовська область, Росія). 1939 року закінчив Ростовський художній технікум. Упродовж 1939—1941 років працював художником-декоратором Шахтинського драматичного театру.

Брав участь у німецько-радянській війні. У 1944—1955 роках завідував художньо-декоративним цехом Сталінського драматичного театру імені Артема. Член ВКП(б) з 1951 року.

З 1955 року працював у Донецькому театрі опери та балету: до 1960 року завідував художньо-декоративним цехом; у 1960—1962 роках — художником-постановником; у 1962—1990 роках — головним художником. Помер у Донецьку 15 березня 1992 року.

Творчість

Здійснив оформлення:

опер

• «Богдан Хмельницький» Костянтина Данькевича (1951);
• «Ромео і Джуль­єтта» (1959) і «Фауст» (1975) Шарля Ґу­но;
• «Заручини в монастирі» Сергія Прокоф'єва (1961);
• «Наймичка» Михайла Ве­­риківського (1961);
• «Вулкан» Євгена Юцевича (1961);
• «Сільська честь» П'єтро Масканьї (1964);
• «Десять днів, що сколихнули світ» Марка Кармінського (1971);
• «Крізь полум'я» Віталія Губаренка (1976);
• «Лючія ді Ламмермур» (1977) і «Фаворитка» (1986) Гаетано Доніцетті;
• «Ярослав Мудрий» Юлія Мейтуса (1973, 1976);
• «Князь Ігор» Олесандра Бородіна (1984);
• «Іоланта» Петра Чай­ковського (1986);
• «Малюк і Карлсон» Юрія Тер-Осипова (1989);

балетів

• «Болеро» Моріса Равеля (1959, 1962);
• «Франческа да Ріміні» (1959, 1965, 1986, 1990) та «Лебедине озеро» (1973, 1976, 1984) Петра Чайковського;
• «Спартак» Арама Хачатуряна (1963);
• «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'є­­ва (1978);
• «Казки Віденського лісу» на музику Йоганна Штраусса (1980);
• «Сонячний камінь» Віталія Ки­­рейка (1984);

хореографічних мініатюр

• «Ніч на Лисій горі» Модеста Мусоргського (1986);
• «Гуцульські картинки» Лева Колодуба (1986);
• «Пустотливі частівки» Родіона Щедріна (1986);
• «Цілина» Олександра Рудянського (1987).

Відзнаки

• Нагороджений орденами Слави ІІІ ступеня (6 листопада 1947), Жовтневої Революції, Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985);
• Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1968 року;
• Народний художник УРСР з 1982 року.

Література

• Купенко Борис Іванович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
• Купенко Борис Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 343. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
• Т. І. Мельникова. Купенко Борис Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.